Середа, 22 листопада 2017, 07:44 RSS Export | Авторизація
Закрити
Логін
Пароль
 

Забули пароль?
інформаційний пульс Житомирщини

Такі непрості газові переговори

25-05-2011, 00:00               
---
Запланований минулого тижня візит до України глави "Газпрому" О. Міллера не відбувся. На цей візит покладалося багато сподівань, адже мали відбутися переговори щодо перегляду формули розрахунку вартості газу, в результаті яких, як очікувалося, ціна мала бути знижена.

Нагадаємо, що відповідно до контракту на поставку та транзит газу на 2009-2019 роки, підписаного 19 січня 2009 року між російським "Газпромом" та НАК "Нафтогаз", базова ціна на газ для України становить 450 доларів за тисячу кубометрів. Причому, цей показник є постійним і діятиме до кінцевого терміну контракту. Згідно з формулою розрахунку вартості газу, його кінцева ціна залежить від котирувань газойлю та мазуту на європейському ринку з 9-місячним запізненням, ціни на які в свою чергу залежать від ціни на нафту. Отже, підписаний 2009 року контракт є вкрай невигідним для України, оскільки в умовах постійного зростання вартості нафти призводить до невпинного подорожчання газу.

З огляду на зазначене, вище керівництво держави зробило спроби переконати російську сторону переглянути формулу розрахунку, закладену в газових контрактах. Однією з таких спроб було підписання у квітні 2010 року так званих "харківських угод", відповідно до яких Україна отримала знижку на російський газ у 100 доларів за тисячу кубометрів. На нові наполягання з боку України щодо можливості зміни формули розрахунку офіційна Москва відповідає, що її перегляд можливий лише за умови, якщо Київ розгляне можливість участі, наприклад, у Митному союзі.

За словами Прем’єр-міністра України М. Азарова, формула ціни на газ для української економіки застаріла і не відповідає ринковим реаліям. Це підтверджує і генеральний секретар ОПЕК Абдалла Салем аль-Бадрі, який зазначив, що сьогодні не існує прив’язки вартості газу до ціни на нафту. За його словами, відмова від такої прив’язки діє на сьогоднішній день у всьому світі і пов’язана зі значним збільшенням видобування сланцевого газу в США.

Після тривалих та складних переговорів між російськими та українськими урядовцями було досягнуто домовленість про створення робочої групи у складі голови правління "Газпрому" О. Міллера та міністра енергетики та вугільної промисловості України Ю. Бойка, яка і приступить до узгодження позицій. Українська сторона запропонувала прив’язати формулу розрахунку ціни газу не до газойлю та мазуту, а до більш дешевого вугілля. За словами директора Центру досліджень паливно-енергетичного комплексу О. Гавриша, якщо, наприклад, для італійського ринку газойль та мазут є замінниками газу, то в Україні його заміняє вугілля, тому необхідно прив’язуватися до цін на нього. Крім того, Україна пропонує включити в контракт знижки в залежності від обсягу газу, що купується, і сезону. В такому випадку, на думку заступника директора департаменту нафтогазу Міненерго К. Бородіна, ціна газу може бути зменшена до 200 доларів за тисячу кубометрів.

Якщо ж Україні не вдасться змінити умови газового договору, то, як повідомив К. Бородін на засіданні українсько-російської ділової ради, що відбулася 12 травня, ціна російського газу для України наприкінці 2011 року, навіть із врахуванням знижки у 100 доларів, може перевищити 400 доларів за тисячу кубометрів. Тенденцію до значного підвищення ціни на газ до кінця року також прогнозує незалежний експерт В. Землянський, за словами якого, можна говорити про те, що у третьому кварталі отримаємо 350 доларів, у четвертому – 380.

Ситуація значно ускладнюється ще й тим, що третій квартал є періодом найбільшої закупки газу для майбутнього опалювального сезону. Навіть якщо закачати на 4 млрд. кубометрів газу більше ніж зазвичай, все рівно ще 10-12 млрд. кубів доведеться купувати вже за новими цінами. А це рикошетом потягне підвищення ціни на газ для комунальних підприємств, що у свою чергу неминуче призведе до підвищення тарифів на гарячу воду та опалення для населення у 2,5 – 3 рази.

Експерт Центру ім. Разумкова В. Омельченко вважає, що Росія може переглянути ціну на газ. Однак, зазначає він, лише в обмін на цілком конкретні поступки Києва, якому найближчим часом доведеться чітко визначатися щодо членства у Митному союзі. В. Землянський вбачає два варіанти розвитку подій. Перший полягає у підписанні сторонами раніше узгоджених договорів про спільний видобуток газу в Україні і веденні подальших переговорів. Інший – у створенні спільного підприємства у складі "Нафтогазу" та "Газпрому" та вступі України до Митного союзу, взамін чого остання отримує газ по 200 доларів.

Останню тезу підтверджує висловлювання заступника міністра економічного розвитку РФ А. Клепача, який зазначив, що ціна газу для України могла бути нижче за існуючу після приєднання до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану. Такої ж думки дотримується відповідальний секретар Комісії Митного союзу С. Глазьєв, за словами якого, у випадку приєднання до ЄЕП та Митного союзу ціна на газ для України не буде переглядатися кожного року, а буде формуватися на умовах рівнодоходності. Якщо ми зупинимося на зоні вільної торгівлі – тоді світові принципи ціноутворення, одним із прикладів чого є прив’язка ціни на газ до цін на нафту.

У світлі зазначеного, експерти радять звернути увагу на один нюанс. Відповідно до "харківських домовленостей", Україна отримала знижку на російський газ у 100 доларів за тисячу кубометрів у результаті скасування експортного мита при постачанні газу. У разі вступу України до Митного союзу експортні мита не застосовуватимуться, знижка на газ автоматично анулюється і, як наслідок, Україна отримує газ за контрактом, підписаним Ю. Тимошенко. Навіть якщо припустити, що в разі приєднання України до Митного союзу їй підуть назустріч, і експортні мита й надалі не застосовуватимуться, немає жодних гарантій, що газова дружба триватиме довго. В якості прикладу можна навести ситуацію в Білорусі, яка після пряника отримала від Росії й батіг.

Крім того, вступ України до Митного союзу виключає можливість створення зони вільної торгівлі з ЄС, перемовини про що перебувають на завершальній стадії, тоді як переговори про приєднання до Митного союзу фактично ще й не починалися. Україна отримала від Росії лише, так би мовити, запрошення. Також треба пам’ятати, що Україна, будучи членом СОТ, не може створювати будь-яких союзів з країнами, які до СОТ не входять.

Очевидно, що ринки країн-членів Митного союзу дуже важливі для України, однак безпосередня участь у цьому об’єднанні несе певні ризики. Насамперед, це стосується низки законодавчих аспектів, введення єдиного імпортного тарифу по відношенню до третіх країн, розподілу митних зборів, порядку ліцензування продукції, механізмів захисту ринків єдиної митної території тощо. Тому логічним є розширення співпраці України з членами Митного союзу за формулою 3+1 та вироблення механізмів взаємодії, які не суперечитимуть зобов’язанням нашої держави перед СОТ.

Крапку в дискусії щодо вступу України до Митного союзу поставила Верховна Рада, яка 19 травня ухвалила постанову, прийняту за результатами парламентських слухань "Про стан і перспективи розвитку економічних відносин України з ЄС та Митним союзом". Згідно з цією постановою, європейська інтеграція залишається для України пріоритетом, і першочерговим завданням на найближчу перспективу є завершення переговорів та підписання угоди про створення зони вільної торгівлі з ЄС. Що ж до Митного союзу, то до нього Україна вступати не збирається, а хоче співпрацювати на взаємовигідній основі, яка, за словами Президента України В. Януковича, передбачатиме подальший розвиток стосунків з Митним союзом, що спиратимуться на нову договірну базу про вільну торгівлю та можливу пакетну угоду про співпрацю за формулою 3+1.

Що ж потягнуть за собою такі кроки української сторони? Розрекламований візит глави "Газпрому", на який дуже розраховували українські урядовці, так і не відбувся. Хоча це, можливо, лише збіг у часі, адже позиція України щодо євроінтеграції була відома вже давно. Натомість міністр ПЕК тіньового уряду О. Гудима вважає, що візит О. Міллера планувався лише для того, щоб заспокоїти Київ. За його словами, Москву спантеличили дії газотрейдерів Італії та Німеччини, які хочуть судитися з "Газпромом" через те, що останній не знижує ціну на газ, хоча в наявності форс-мажорні обставини. Зазначимо, що минулого року ряд німецьких, французьких та італійських компаній звернулися до ТОВ "Газпром експорт" з вимогою переглянути ціни в рамках довгострокових контрактів через зміни на світовому ринку енергоносіїв. Тоді російський газовий монополіст погодився з аргументами європейців, і ціни було знижено. Нині триває новий переговорний процес з низкою компаній, серед яких як ті, хто отримав знижку, так і інші.

За словами О. Гудими, нам пообіцяють якісь поступки, які ніхто озвучувати не буде. Може бути спільна заява, що йде переговорний процес, а це зв’яже Україні руки і не дозволить домагатися зниження ціни разом з Європою. Натомість політолог В. Фесенко переконаний, що переговори необхідно вести самим. Треба пояснити, що Україна не може виконувати чинний контракт, а тому буде змушена піти на його розірвання в односторонньому порядку. На його думку, в "Газпромі" мають розуміти, що для них це також поганий варіант, адже жодна з країн Європи не купує у нього стільки газу, скільки Україна.

P.S. Поки тривало написання матеріалу, стало відомо, що глава "Газпрому" О. Міллер таки прибув з візитом до України 24 травня. В ЗМІ з’явилася інформація, що в ході переговорів було отримано принципову згоду Росії про зміну формули ціни на газ, яка погодилася з пропозиціями України як базову використовувати ціну вугілля. Про це повідомило видання "Фокус" з посиланням на джерело, наближене до Міненерго. Втім, О. Міллер лише заявив, що готовий обговорити тенденції, що складаються на ринку та питання двосторонньої співпраці у газовій сфері. Офіційний представник "Газпрому" С. Купріянов підкреслив, що офіційних результатів переговорів поки що немає.

Тим часом, як повідомляє "Комерсант-Україна", високопоставлений чиновник з Міненерго заявив, що Росія в переговорах дала зрозуміти, що не має наміру переглядати існуючі контракти. Він підкреслив, що подібні питання вирішуються на рівні президентів чи прем’єрів. Той факт, що на переговори прислали главу "Газпрому", говорить, що Росія тягне час, адже восени та взимку домовлятися про газ буде складніше, ніж весною чи влітку. Крім того, за інформацією видання "Московские новости", Москва жадає від України згоди на спільне управління українською газотранспортною системою та приєднання до ЄЕП. А на цих напрямах руху назустріч поки що не видно.

Ілона Білан, керівник Групи контролю демократичних змін УНЦПД

Всі публікації Ілони Білан.


теги: Ілона Білан

 (голосів: 0)


Версія для друку





Оксана КузьминаОксана Кузьмина:
Рождественская встреча
Вся наша жизнь соткана из упускаемых и упущенных возможностей. Была возможность встретить новый год в Австрии – музыкальной столице мира. Подвела поведенческая культура. Труба (в облике подруги из Германии) звала, а мне пришлось сидеть не в кресле самолёта, а за рабочим столом писать очередной отчёт.

Ілона БіланІлона Білан:
Зона вільної торгівлі: 17-й раунд переговорів завершено
19 травня 2011 року Верховна Рада України ухвалила постанову "Про рекомендації парламентських слухань на тему: "Про стан і перспективи розвитку економічних відносин України з ЄС та Митним союзом", в якій підкреслюється, що першочерговим завданням на найближчу перспективу є завершення переговорів і підписання Угоди про створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) як невід’ємної частини Угоди про асоціацію з ЄС.
Нагадаємо, що переговори щодо створення ЗВТ з ЄС розпочалися у лютому 2008 року після вступу України до СОТ і є досить непростими через низку проблем економічного характеру. Йдеться про умови доступу українських товарів та послуг на європейський ринок, квоти та перехідні періоди.

Світлана КонончукСвітлана Конончук:
Команда Януковича вдруге заходиться довкола "конституційної реформи"
Людині, обізнаній з українськими політичними обставинами, заголовок статті видасться дивним. Чому "вдруге"? Адже відомо, що Конституцію України вже змінювали принаймні двічі - у 2004 і 2010 роках. За цього не беремо до уваги нереалізовані спроби змінити Конституцію, що мали місце в період "владних змагань" між президентськими виборами - у 2005-2009 роки.

Ірина ЛукомськаІрина Лукомська:
Пенсійна реформа: як до неї мають ставитися політичні партії з огляду на свої партійні програми?
Пенсійна реформа, до якої українську владу підштовхує не так дефіцит Пенсійного фонду чи прагнення підвищити життєвий рівень пенсіонерів, як вимоги МВФ, спонукає поглянути на документи, від яких мали б "танцювати" учасники політичного процесу. А саме - на партійні програми. Фактично, саме ці стратегічні документи мають визначати як ставлення політичних гравців до ініціатив, пропонованих владою, так і напрям самих цих ініціатив.

Сергей СимоновСергей Симонов:
14-летняя житомирянка испытала шок, узнав о своей беременности
В конце 70-х годов Житомир облетела довольно неприятная весть: одна из 14-летних школьниц областного центра готовится стать матерью. Это было ЧП областного масштаба. Руководители городского отдела образования сразу же вызвали к себе "на ковёр" директоров школ, чтобы те, в свою очередь, провели с учениками разъяснительные беседы о последствиях ранних половых связей.

Ярослав ДовгополЯрослав Довгопол:
Незмінний лідер в Казахстані: особливості сучасного президентства
У Казахстані офіційно проголошена дата дострокових виборів президента країни - 3 квітня 2011 року. Відповідний указ підписав напередодні глава республіки Нурсултан Назарбаєв. Таким чином він відкинув "пропозицію народу і парламенту" провести референдум щодо продовження його повноважень до 2020 року, запровадивши "більш наближену" до сучасних демократичних стандартів процедуру – президентські перегони. Водночас, мало в кого залишається сумнівів, що саме цей кандидат матиме переважні шанси на перемогу.

Юлія ТищенкоЮлія Тищенко:
Пріоритети української модернізації: між Казахстаном і РФ?
У нинішньому політичному дискурсі стало правилом гарного тону говорити про потребу модернізації країни як загалом так і за окремими сферами економіки і політики. Сама теза про необхідність реформ і модернізації країни не викликає заперечень, адже реформи і модернізація економіки, соціальної сфери всі роки української незалежності незмінно перебувають на порядку денному. Упродовж новітньої 20-річної української історії ніколи не бракувало планів, концепцій, дорожніх карт реформ. Проте, не вистачало політичної волі, інституційних можливостей для їх реалізації.

Михайло ДімонтМихайло Дімонт:
Стій! Хто йде!?
Отже, вибори. Багато сказано про недосконалість виборчого закону. І це так. Про переваги, які отримують окремі учасники. І це також правда. Про зміну правил під час гри – і це вірно. А скільки ще буде сказано? Особливо після виборів…

Дмитро СкоропадДмитро Скоропад:
Українська система освіти - це плюс чи мінус?
Українські вузи підтверджують правило: не має більшого дурня, ніж дурень з вищою освітою, яка отримана в корумпованому навчальному закладі. Корупція у вищій школі торкнулась усіх етапів освіти: від вступних і випускних іспитів до заліків, дипломів, кандидатських та докторських робіт. Патології, пов’язані із плагіатом, формальними рецензіями, замовчуванням злочинів (наприклад, сексуальних домагань) і низьким рівнем викладацьких кадрів, що є нахабним обманом студентів, зустрічаються у кожному вузі.

Сергій ВікторовСергій Вікторов:
Естрадне мистецтво актуальне й сьогодні...
В наш час особливого значення набуває вирішення проблеми організації дозвілля та зайнятості підлітків та молоді, культурно-естетичного виховання молодого покоління при опануванні сучасного естрадного мистецтва, оскільки трансформаційні зміни, що відбуваються у сучасному соціокультурному просторі, зумовили споживання широкого пласта цього виду мистецтва - найпопулярнішого у молодіжному середовищі.

всі автори
Архів
«    Листопад 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 
В Житомире прошла выставка собак «Полесье-2012»У Житомирі відзначили День пасічникаЖитомирщина бере участь у виставковій акції «Барвиста Україна»У Житомирі підняли прапори на честь відкриття літніх Олімпійських ігор в ЛондоніУ Немиринцях відсвяткували Івана КупалаЖДУ ім. І. Франка вдруге випустив спеціалістів видавничої справиУ Житомирі пройшов фестиваль «Ковальська весна»У Житомирі відкрито нове інфекційне відділення для дітей
© 2010 "Житомирський Меркурій"
За повного або часткового використання текстів та зображень чи за будь-якого іншого поширення інформації «Житомирського Меркурія» гіперпосилання на сайт – www.merkury.com.ua. – є обов'язковим.
Керівник проекту: Олександр Сичевський
E-mail редакції: mercury.zt@utel.net.ua
Інформація «Житомирського Меркурія» є інтелектуальною власністю СП «Видавництво «Меркурій». Редакція може не поділяти точку зору авторів статей. За зміст рекламної інформації відповідальність несе рекламодавець.
Про нас | Контакти | Реклама | Читайте у зручному форматі
Розробка сайту студыя дизайну Оригамі