Середа, 13 грудня 2017, 07:21 RSS Export | Авторизація
Закрити
Логін
Пароль
 

Забули пароль?
інформаційний пульс Житомирщини

Зона вільної торгівлі: 17-й раунд переговорів завершено


Ілона БіланІлона Білан
Керівник Групи контролю демократичних змін Українського незалежного центру політичних досліджень.
8-07-2011, 16:32               
19 травня 2011 року Верховна Рада України ухвалила постанову "Про рекомендації парламентських слухань на тему: "Про стан і перспективи розвитку економічних відносин України з ЄС та Митним союзом", в якій підкреслюється, що першочерговим завданням на найближчу перспективу є завершення переговорів і підписання Угоди про створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) як невід’ємної частини Угоди про асоціацію з ЄС.

Нагадаємо, що переговори щодо створення ЗВТ з ЄС розпочалися у лютому 2008 року після вступу України до СОТ і є досить непростими через низку проблем економічного характеру. Йдеться про умови доступу українських товарів та послуг на європейський ринок, квоти та перехідні періоди.

Станом на початок червня 2011 року вже пройшло 16 раундів переговорів, не враховуючи проміжних етапів, в ході яких обговорювалися положення майбутньої ЗВТ щодо сфери послуг, сталого розвитку і торгівлі, енергетичних питань, а також були названі так звані "червоні лінії", на яких необхідно сконцентруватися і знайти взаємоприйнятні формулювання.

Під час двох останніх раундів переговорів, які відбулися 8 лютого у Києві та 8 квітня у Брюсселі, очевидного прориву не сталося. Експерти оцінюють їх результати досить стримано. Тим не менш, в результаті переговорів сторонам вдалося закріпити домовленості про те, що приблизно 20% продукції, на яку раніше ЄС пропонував квоти, буде лібералізована в рамках так званих секторальних ініціатив "нуль на нуль", що означає відмову ЄС за низкою товарів від квотування і зниження ставки імпортних мит до нуля. Це стосується, наприклад, експорту сиру. У свою чергу Україна також знижує свої імпортні мита на ті види сиру, які захищатимуться як географічні найменування. Що ж до сирів, отриманих в результаті промислової переробки, то, за словами заступника міністра економічного розвитку та торгівлі України В. П’ятницького, лібералізація не буде повною. Таким чином, в Україні можуть з’явитися дуже екзотичні сири, які не порушать рівновагу на ринку, але це дозволить європейським країнам мати шанс експортувати продукцію на український ринок.

Черговий, 17-й раунд переговорів з підготовки угоди про ЗВТ між Україною та ЄС відбувся 20-24 червня у Києві. Українську делегацію очолив В. П’ятницький, делегацію ЄС – директор генерального директорату Європейської комісії (ЄК) Р. Шлегельмільх. В ході переговорного процесу сторони обговорили питання енергетики, конкуренції, інтелектуальної власності, включаючи географічні назви, стійкий розвиток, послуги, інструменти торгового захисту, санітарні та фітосанітарні заходи. Цей раунд мав стати вирішальним. Такі сподівання висловив перший віце-прем’єр А. Клюєв, який очолював українську делегацію під час проміжних переговорів з представниками ЄК наприкінці травня. За його словами, більшість спірних питань було знято. Зокрема, було повідомлено, що Україна пішла на значні поступки і погодилася на відносно низькі квоти на експорт зерна і відносно високі – на імпорт м’яса. Ймовірно, через це представники делегації ЄК, очолюваної головою Наглядової Ради ЄС А. Кваснєвським, під час травневої зустрічі з главою українського уряду М. Азаровим висловили готовність підписати угоду про ЗВТ не до кінця поточного року, а вже у вересні.

Втім, очевидно, було не все так гладко, оскільки глава Представництва ЄК в Україні Ж. Тейшейра напередодні 17-го раунду переговорів заявив, що у вересні угоду підписано не буде, адже залишається дуже мало часу і кілька моментів, які ще остаточно не узгоджено. За його словами, в цьому аспекті дуже позитивним є досвід Польщі, Словаччини і Чехії, які також підписали цю угоду, і сфери їх економіки, які не були конкурентними, не отримали переваг у нових умовах, але певні сектори економіки цих країн у цілому отримали значну перевагу щодо експорту їх товарів і створення нових робочих місць.

Між тим, М. Азаров назвав дискримінаційною позицію ЄК у переговорах щодо низки неврегульованих питань. Незважаючи на погодження 90% пунктів Угоди про асоціацію, що включає створення ЗВТ, дискусійними залишаються найбільш чутливі для України питання: встановлення мінімальних квот на сільськогосподарську продукцію та послуги автоперевізників, а також захист географічних назв товарів. Україні й ЄС вже вдалося досягти домовленостей про лібералізацію 95% обсягів торгівлі і не менш ніж 95% тарифних ліній. Однак, у решту 5% потрапили автомобілі, риба і цілий ряд сільгосппродукції – цукор, курятина, свинина, молочна продукція тощо. За словами В. П’ятницького, в ході переговорів українська сторона запропонувала схему поступової лібералізації всіх без винятку тарифних ліній у торгівлі з ЄС шляхом зниження впродовж перехідного періоду тарифів на продукцію з цих 5% з нинішнього рівня до якогось нижчого, що становить, скажімо, 80% від сьогоднішнього.

Як зазначалося, на сьогоднішній день неврегульованими питаннями залишилися три основні питання. По-перше, квотування експорту сільськогосподарської продукції. Непрозорі обмеження українського аграрно-промислового сектору призводять до негативного впливу на всю економіку, оскільки сільське господарство займає одне з найважливіших місць у структурі вітчизняної економіки. На переконання української сторони, така позиція ЄС не відповідає принципам вільної торгівлі і ставить Україну в нерівні умови з країнами ЄС. Адже, вступаючи до СОТ, Україна й так суттєво поступилася своїми інтересами в агропромисловому комплексі, знизивши середній митний тариф на сільгосппродукцію до 10,66%, тоді як максимальна митна ставка в ЄС становить 236%. Крім того, Україна взяла на себе зобов’язання у майбутньому не застосовувати мінімальні імпортні ціни, квоти, а також субсидування експорту, в той час як Євросоюз для захисту свого внутрішнього ринку широко використовує зазначені інструменти.

Позиція ЄК щодо тарифних квот, зокрема, на сільськогосподарську продукцію зводиться до того, що вони мають становити мізерну частину від потреб країн ЄС у такій продукції. За словами посла Угорщини в Україні М. Баєра, ЄС в рамках переговорів пропонує Україні квоти, які достатньо сильно перевищують її нинішній рівень торгівлі продуктами сільськогосподарського виробництва. У відповідь на це глава українського уряду зазначив, що Україна – це країна, що розвивається, і значна частка її продукції – продукція аграрного сектору. І якраз цей сектор ЄК для неї закриває шляхом введення квот і обмежень. Якщо говорити, приміром, про пшеницю та борошно, то для України, яка експортує 15 млн. тонн, 200 тисяч тонн – це смішна цифра.

Варто також зазначити, що квота ЄС на ячмінь становить 12 тисяч при загальному експорті України 5,5 млн. тонн, на крохмаль – 800 тонн, що дорівнює приблизно тижню роботи одного заводу, при загальному експорті України 45 тисяч тонн. Українська сторона пропонує компромісне рішення, яке полягає в тому, що протягом 10 років квоти поступово збільшуються, а згодом відміняються взагалі. В інакшому випадку, небажання ЄС йти на компроміс може лише призвести до скорочення обсягів експорту українського зерна на європейський ринок, навіть у порівнянні з сьогоднішніми показниками.

Друге спірне питання під час переговорів щодо ЗВТ полягає у жорсткій позиції ЄС, який не бажає допуску на європейські ринки українських автоперевізників. За словами керівника переговорної групи від ЄК Ф. Куїссона, питання допуску українських компаній до транспортних перевезень ЄС на поточний момент не стоїть, оскільки українські водії отримують набагато нижчу зарплату і використовують транспортні засоби, до яких висуваються менш жорсткі вимоги. Крім того, європейці зазначають, що українські водії можуть проводити за кермом по 10-12 годин, що небезпечно. Тому ЄС поки що не готовий відкрити доступ перевізникам України. Разом із тим, Європа наполягає на спрощенні режиму перетину кордону для своїх водіїв. У свою чергу українська сторона наголошує на необхідності скасування існуючих квот. За словами М. Азарова, ми пропонуємо встановити перехідний період, протягом якого обмеження буде скасовано, і протягом цього часу ми повинні вийти на оптимальні показники по ринку послуг.

Третє питання стосується географічних назв українських товарів. ЄС не заперечує проти забезпечення захисту географічних зазначень України на своїй території, але водночас наполягає на взятті Україною під охорону всіх без виключення географічних найменувань ЄС на вино, виноробну, алкогольну та сільськогосподарську продукцію та продукти харчування. Цей список містить близько 3 тисяч позицій, тоді як список українських найменувань містить всього дві назви вин – "Сонячна долина" та "Новий світ". Тобто, Україна буде змушена відмовитися від таких назв, як шампанське, коньяк, портвейн, мадера тощо. На думку експертів, це негативно вплине на українських товаровиробників, оскільки їм доведеться відмовитися від продукції з використанням цих назв, а також експорту та імпорту такої продукції з країн СНД, що в подальшому неминуче призведе до погіршення торгових відносин з ними та втрати традиційних ринків збуту зазначеної продукції.

Тим часом, зазначена вимога ЄС суперечить Угоді про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС), яка є одним із найважливіших правових документів СОТ і охоплює питання, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, які розглядаються як товар. Відповідно до пункту 4 статті 24 цієї угоди, не може бути жодних перешкод неперервному і аналогічному використанню певних географічних зазначень, що ідентифікують вина або спиртні напої, стосовно товарів або послуг, якщо підприємство використовувало це географічне зазначення протягом принаймні 10 років, що передують 15 квітня 1994 року, або добросовісно до цієї дати. Таким чином, більшість вітчизняних підприємств мають право й надалі використовувати географічні назви. Втім, дане питання чи не єдине, по якому Україна готова йти на компроміс. В результаті пошуку такого компромісу українській стороні вдалося відстояти назву "Кагор". За словами М. Азарова, протягом перехідного періоду тривалістю 10 років ми готові відмовитися від використання певних географічних назв.

Отже, 17-й раунд переговорів між Україною та ЄС щодо створення ЗВТ завершено. За словами народного депутата України О. Ляшка, саме на цьому етапі переговорного процесу стали очевидними шанси до кінця цього року вирішити усі спірні питання, оскільки обидві сторони продемонстрували бажання йти на взаємовигідні компроміси. Разом із тим, за словами депутата, не обійшлося без ускладнень, які виникли в енергетичній сфері. За інформацією О. Ляшка, ЄС запропонував Україні нести повну відповідальність не лише за транзит російського газу, але й за дотримання "Газпромом" своїх зобов’язань за продаж газу країнам Євросоюзу. Сьогодні в сфері енергетики амбіції європейців виходять за рамки угоди про ЗВТ, вважає глава української делегації В. П’ятницький, оскільки в жодній угоді про ЗВТ у європейців таких вимог та параметрів, які вони хочуть закласти з енергетики в цій угоді, немає. Фактично нам пропонується гра на одному полі – на території України. Якщо угода двостороння, вважає чиновник, то треба її й будувати відповідно, включаючи можливості для України доступу на європейський ринок енергетичних послуг.

Черговий, 18-й раунд переговорів, який пройде в Брюсселі, призначено на другу половину вересня. Крім того, у другій декаді липня заплановано провести проміжний раунд переговорів. Отже, Україні необхідно якнайшвидше шукати компромісні рішення, щоб до кінця поточного року завершити переговорний процес. Умови ЄС жорсткі, але затягування часу гратиме не на користь Україні, оскільки, чим більше проблем з підписанням угоди про створення ЗВТ, тим з кожним днем посилюється тиск з боку Російської Федерації, яка наполягає на приєднанні України до Митного союзу. Разом із тим, поспіхом розв’язувати всі спірні питання також неприпустимо. До вирішення даної проблеми необхідно підходити зважено, тверезо оцінюючи всі "за" і "проти" та відстоюючи національні інтереси. В інакшому випадку поспішність може зіграти злий жарт, і приєднання до ЗВТ виявиться економічно недоцільним.

Ілона Білан, спеціально для інтернет-видання «Житомирський Меркурій»

Всі публікації Ілони Білан.


теги: Ілона Білан

 (голосів: 1)


Версія для друку





В Житомире прошла выставка собак «Полесье-2012»У Житомирі відзначили День пасічникаЖитомирщина бере участь у виставковій акції «Барвиста Україна»У Житомирі підняли прапори на честь відкриття літніх Олімпійських ігор в ЛондоніУ Немиринцях відсвяткували Івана КупалаЖДУ ім. І. Франка вдруге випустив спеціалістів видавничої справиУ Житомирі пройшов фестиваль «Ковальська весна»У Житомирі відкрито нове інфекційне відділення для дітей
© 2010 "Житомирський Меркурій"
За повного або часткового використання текстів та зображень чи за будь-якого іншого поширення інформації «Житомирського Меркурія» гіперпосилання на сайт – www.merkury.com.ua. – є обов'язковим.
Керівник проекту: Олександр Сичевський
E-mail редакції: mercury.zt@utel.net.ua
Інформація «Житомирського Меркурія» є інтелектуальною власністю СП «Видавництво «Меркурій». Редакція може не поділяти точку зору авторів статей. За зміст рекламної інформації відповідальність несе рекламодавець.
Про нас | Контакти | Реклама | Читайте у зручному форматі
Розробка сайту студыя дизайну Оригамі