Авторська колонка > Обласна рада нового скликання або спогади про майбутнєОбласна рада нового скликання або спогади про майбутнє

Обласна рада нового скликання або спогади про майбутнєОбласна рада нового скликання або спогади про майбутнє


27-10-2010, 12:19.
Вибори от-от, і багатьом кортить зазирнути на декілька днів уперед, аби знати: що ж там, за небосхилом подій? Не претендую на роль оракула чи провидця - невдячна то справа. Але наважуся спрогнозувати те, що на моєму місці спрогнозувала би будь-яка людина, яка читає газети, слухає радіо, дивиться телевізор і заглядає іноді в інтернет.

Уже зараз можна майже впевнено сказати, що в обласній раді більшість буде за Партією регіонів. Неспроста ж були запроваджені новації в законі, які поділили всіх депутатів на два ґатунки: "мажоритарників" і "списочників". І справа тут не в тому, що так звані мажоритарники, як це випливало з пояснень того ж народного депутата пана Чечетова, що вони, мовляв, будуть ближче до людей, і виборці нарешті знатимуть своїх депутатів особисто. Ми вже це проходили, коли до Верховної Ради в 2000 році обрали Бакая, якого після виборів ніхто в Житомирі жодного разу не бачив. Але ж не може влада вам прямо заявити, що мажоритарка необхідна їй для максимального впливу адмінресурсу під час виборчої кампанії? Який же дурень таке скаже? Не дуже-то й опозиція пручалася введенню цієї новації - може через те, що у мріях бачить себе "руководящей и направляющей" - а для цього така система виборів і їй би самій не завадила… До речі, опозиція багато галасу наробила навколо нового закону про вибори до місцевих рад, але тихо і без лементу на вибори все-таки пішла. Це ще одне свідчення її штучності, бо справжня опозиція, на мою думку, такі вибори проігнорувала б, як недемократичні і такі, що відкидають Україну в минуле.
Отже, всі мовчки проковтнули новий закон про вибори і на вибори пішли. А перед обласними високопосадовцями була поставлена чітка задача: йти на округи і перемагати. А хто не переможе - нехай складає свої речі і звільняє кабінет. І як ви гадаєте, після такого "напутствия" - чиновник одягне білі рукавички і буде зображати з себе великого демократа? І на кого буде працювати вся місцева державна машина? На поважного житомирського начальника чи на якогось невідомого дядю Васю? А якщо начальників з області не вистачатиме на всі мажоритарні округи - можна їх і місцевими доповнити. Так що, хоч верть-круть, хоч круть-верть, а в більшості мажоритарних округів у керівних товаришів буде явна перевага. Чи зуміють вони з цією перевагою перемогти? Гадаю, у більшості випадків так воно й станеться. Нікому ж не хочеться прощатися з керівним кріслом. Але, безумовно, можуть бути і винятки. Втім, як відомо, винятки лише підтверджують правила.
Таким чином, отримавши більшість - хай навіть незначну - у мажоритарних округах, можна, набравши як мінімум, той же відсоток, що й на виборах 2006 року (я тут не беру до уваги такі незрозумілі для західних спостерігачів речі як тотальний адмінресурс, коли наприклад, голова облдержадміністрації працює потужним агітатором, до речі талановито, з великим акторським запалом; коли по районах проходять нескінченні наради під різними приводами, а кількість свят у передвиборчий період - привід приїхати вручити подарунки і поагітувати заразом - чомусь набагато перевищує їх кількість у порівнянні з минулим, невиборчим роком). Це все, я повторюю, до уваги не беремо. Так от, якщо навіть попри ці адмінхитрощі Партія регіонів набере такий же відсоток, як і на минулих виборах (а він може бути більше) - це з урахуванням мажоритарників дозволить ПР диктувати свою волю. А беручи до уваги прямих сателітів - Народної партії і КПУ (у разі їх проходження) і сателітів прихованих, як-от депутатів від Тігіпка і Яценюка, Партія регіонів пануватиме тотально. Вона формуватиме керівні органи, комісії і т.д. А в результаті область отримає не представницький орган влади, а ще одне управління облдержадміністрації, під вивіскою "обласна рада". Яка рада, коли з нею ніхто не буде радитися. Як в адміністрації вирішать - так рада і проштампує. У мене складається враження, що якби не обов'язкове проходження рішень через раду - її би взагалі скасували: мовляв, а на фіга нам 112 нероб, які воду товчуть у ступі? І таки скасували б - під оплески і улюлюкання багатьох наших славних виборців, які так і не зрозуміли: сьогодні прийшли за сусідом - завтра прийдуть за тобою. Але ж кожний думає, що його особисто це не торкнеться… На жаль, на жаль, але демократичні традиції ще не увійшли в нашу плоть і кров, не стали невід'ємною частиною нашої культури. Тому й помиляємося, тому й схильні до простих рішень. А вони, прості рішення, потім породжують непрості проблеми…
Дуже не хочеться, щоби мої прогнози стали дійсністю. Дуже не хочеться повертатися в минуле - коли ради практично призначалися і були придатком до компартійного партапарату. Щось подібне відбувається і нині. Очевидно, і через це треба пройти, щоби на власній шкірі відчути, що таке демократія, і що таке її відсутність. Але попри всі ці заморочки, як сказав герой відомої кінострічки: "Будем жить!".

Михайло Дімонт

Повернутися