Вівторок, 25 січня 2022, 07:48 RSS Export | Авторизація
Закрити
Логін
Пароль
 

Забули пароль?
інформаційний пульс Житомирщини

В Житомире проводили Зиму и встретили Весну

28-02-2011, 10:39               
В городском парке культуры им. Ю.А.Гагарина был организован настоящий праздник: устраивались соревнования, разыгрывались призы, водили хороводы и пели песни. Были и традиционно масленичные забавы – молодые люди пытались забраться по столбу за подарками, а счастливчики, которым это удалось, получали призы. На концертной площадке около арки прошло театрализованное обрядовое действие «Прийшла Весна — красна, квітами, перлами закосичена».

Организатором праздника выступило Управление культуры Житомирской городской Рады. А сама театрализованная обрядовая постановка была бакалаврской работой будущего режиссёра Аллы Незвецкой под руководством главного режиссёра городского Дворца культуры Владимира Хмельницкого. В завершении мэр Житомира Владимир Дебой зажёг соломенное чучело – символ Зимы, и осыпал всех присутствующих зерном – символом Весны и начала пробуждения природы после зимних холодов. На празднике также выступили творческие коллективы города с праздничной программой «Чари весна дарує». Одновременно с официальной праздничной программой в парке проходило празднование и языческой Масленицы представителями Житомирской общины.

Масленица – до принятия Христианства – Комоедица - была одним из важнейших и древнейших языческих праздников друидов (волхов). 2-недельный языческий праздник Комоедицы начинали праздновать за неделю до дня весеннего равноденствия и продолжали празднество неделю после. На эти две недели родичи каждого славянского рода собирались вместе для многодневного празднования и совершения обрядов.
В дохристианской древности праздник заключался в разнообразных обрядовых действиях магико-религиозного характера, перемежавшимися с веселыми играми и пирами, которые, постепенно изменяясь, перешли затем в более поздние традиционные народные обычаи и обряды (сожжение соломенного чучела Зимы, печение жертвенного хлеба — блинов, переряживание и т. д.).
После принятия на Руси христианства и последовавшего запрета языческих обычаев, христианские церковники и власти долго и безуспешно боролись с традиционным народным языческим праздником.
В XVI веке Масленица была принята Церковью взамен древней славянской Комоедицы. Это один из двух языческих праздников, хотя и существенно «сдвинутый» во времени, но официально признанный православной Церковью.
Второй подобный праздник — православный день Ивана Купалы, в прежние времена День славянского божества Купайлы, языческое празднование дня летнего солнцестояния.

Т.к. прежняя языческая Комоедица попадала на Великий пост, когда праздники и веселья Церковью строго запрещены, церковники «сдвинули» праздник во времени от Дня весеннего равноденствия почти на месяц ближе к началу года, отведя ему неделю перед Великим постом. Кроме временно́го «сдвига», прежнее народное празднование сократили с двух недель до одной.
Новый церковный праздник стал называться «сырной» или «мясопустной» седмицей (неделей). Церковная «сырная седмица» стала предшествовать Великому посту.

В «сырную седмицу» Церковный Устав уже запрещает верующим есть мясо, но разрешает сливочное масло, молочные продукты, яйца и рыбу. От этих разрешенных церковным календарем продуктов праздник вскоре, в том же XVI веке, обрел свое второе, народное название — Масленица.

Но даже «перенесенный» церковниками прежний народный славянский праздник Комоедицы сохранил свои некоторые языческие обычаи, обратившись в XVI веке в народную Масленицу.

В Украине наравне с традиционными блинами символом Масленицы издревле считались вареники.
Последнее воскресенье перед началом Великого поста называется Церковью Неделей сыропустной (так как именно в этот день заканчивается употребление в пищу молочных продуктов), или Прощеным воскресеньем.

Понедельник называли «встречей»: свекор со свекровью отправляли невестку на целый день, с самого раннего утра, к отцу с матерью. Она должна была помочь по хозяйству, так как вечером свекор со свекровью отправлялись в гости к сватам. За блинами, не торопясь, договаривались о том, в какие дни кому из родни наносить визиты, как всю неделю праздновать.

Во второй день Масленицы начинались уличные гулянья, строили и брали штурмом ледяные крепости (не что иное, как последний приют зимы), закрывали лица смешными масками, верили, что в ином обличье и жизнь начнется другая - радостная и благополучная.

Со среды тещи начинают приглашать зятьев на блины. Кстати, раньше накормить зятя было делом разорительным, устраивался целый пир. Блины пекли и маленькие, и большие, и молочные, и пряженые, и с икрой, и с селедочкой.

Широкий четверг. Наступает настоящий разгул: возят чучело на колесе, катаются, поют песни. Традиционно устраивались соревнования в силе и ловкости, кулачные бои, конные бега.

Последний день Масленицы - воскресенье, называли Прощеным.

Руслан Мороз
, специально для Интернет-издания «Житомирский Меркурий», фото автора.

В Житомире  проводили Зиму и встретили Весну
В Житомире  проводили Зиму и встретили Весну
В Житомире  проводили Зиму и встретили Весну
В Житомире  проводили Зиму и встретили Весну
В Житомире  проводили Зиму и встретили Весну
В Житомире  проводили Зиму и встретили Весну
В Житомире  проводили Зиму и встретили Весну
В Житомире  проводили Зиму и встретили Весну
В Житомире  проводили Зиму и встретили Весну
В Житомире  проводили Зиму и встретили Весну
В Житомире  проводили Зиму и встретили Весну


 (голосів: 7)


Версія для друку




Додавання коментаря




Оксана КузьминаОксана Кузьмина:
Рождественская встреча
Вся наша жизнь соткана из упускаемых и упущенных возможностей. Была возможность встретить новый год в Австрии – музыкальной столице мира. Подвела поведенческая культура. Труба (в облике подруги из Германии) звала, а мне пришлось сидеть не в кресле самолёта, а за рабочим столом писать очередной отчёт.

Ілона БіланІлона Білан:
Зона вільної торгівлі: 17-й раунд переговорів завершено
19 травня 2011 року Верховна Рада України ухвалила постанову "Про рекомендації парламентських слухань на тему: "Про стан і перспективи розвитку економічних відносин України з ЄС та Митним союзом", в якій підкреслюється, що першочерговим завданням на найближчу перспективу є завершення переговорів і підписання Угоди про створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) як невід’ємної частини Угоди про асоціацію з ЄС.
Нагадаємо, що переговори щодо створення ЗВТ з ЄС розпочалися у лютому 2008 року після вступу України до СОТ і є досить непростими через низку проблем економічного характеру. Йдеться про умови доступу українських товарів та послуг на європейський ринок, квоти та перехідні періоди.

Світлана КонончукСвітлана Конончук:
Команда Януковича вдруге заходиться довкола "конституційної реформи"
Людині, обізнаній з українськими політичними обставинами, заголовок статті видасться дивним. Чому "вдруге"? Адже відомо, що Конституцію України вже змінювали принаймні двічі - у 2004 і 2010 роках. За цього не беремо до уваги нереалізовані спроби змінити Конституцію, що мали місце в період "владних змагань" між президентськими виборами - у 2005-2009 роки.

Ірина ЛукомськаІрина Лукомська:
Пенсійна реформа: як до неї мають ставитися політичні партії з огляду на свої партійні програми?
Пенсійна реформа, до якої українську владу підштовхує не так дефіцит Пенсійного фонду чи прагнення підвищити життєвий рівень пенсіонерів, як вимоги МВФ, спонукає поглянути на документи, від яких мали б "танцювати" учасники політичного процесу. А саме - на партійні програми. Фактично, саме ці стратегічні документи мають визначати як ставлення політичних гравців до ініціатив, пропонованих владою, так і напрям самих цих ініціатив.

Сергей СимоновСергей Симонов:
14-летняя житомирянка испытала шок, узнав о своей беременности
В конце 70-х годов Житомир облетела довольно неприятная весть: одна из 14-летних школьниц областного центра готовится стать матерью. Это было ЧП областного масштаба. Руководители городского отдела образования сразу же вызвали к себе "на ковёр" директоров школ, чтобы те, в свою очередь, провели с учениками разъяснительные беседы о последствиях ранних половых связей.

Ярослав ДовгополЯрослав Довгопол:
Незмінний лідер в Казахстані: особливості сучасного президентства
У Казахстані офіційно проголошена дата дострокових виборів президента країни - 3 квітня 2011 року. Відповідний указ підписав напередодні глава республіки Нурсултан Назарбаєв. Таким чином він відкинув "пропозицію народу і парламенту" провести референдум щодо продовження його повноважень до 2020 року, запровадивши "більш наближену" до сучасних демократичних стандартів процедуру – президентські перегони. Водночас, мало в кого залишається сумнівів, що саме цей кандидат матиме переважні шанси на перемогу.

Юлія ТищенкоЮлія Тищенко:
Пріоритети української модернізації: між Казахстаном і РФ?
У нинішньому політичному дискурсі стало правилом гарного тону говорити про потребу модернізації країни як загалом так і за окремими сферами економіки і політики. Сама теза про необхідність реформ і модернізації країни не викликає заперечень, адже реформи і модернізація економіки, соціальної сфери всі роки української незалежності незмінно перебувають на порядку денному. Упродовж новітньої 20-річної української історії ніколи не бракувало планів, концепцій, дорожніх карт реформ. Проте, не вистачало політичної волі, інституційних можливостей для їх реалізації.

Михайло ДімонтМихайло Дімонт:
Стій! Хто йде!?
Отже, вибори. Багато сказано про недосконалість виборчого закону. І це так. Про переваги, які отримують окремі учасники. І це також правда. Про зміну правил під час гри – і це вірно. А скільки ще буде сказано? Особливо після виборів…

Дмитро СкоропадДмитро Скоропад:
Українська система освіти - це плюс чи мінус?
Українські вузи підтверджують правило: не має більшого дурня, ніж дурень з вищою освітою, яка отримана в корумпованому навчальному закладі. Корупція у вищій школі торкнулась усіх етапів освіти: від вступних і випускних іспитів до заліків, дипломів, кандидатських та докторських робіт. Патології, пов’язані із плагіатом, формальними рецензіями, замовчуванням злочинів (наприклад, сексуальних домагань) і низьким рівнем викладацьких кадрів, що є нахабним обманом студентів, зустрічаються у кожному вузі.

Сергій ВікторовСергій Вікторов:
Естрадне мистецтво актуальне й сьогодні...
В наш час особливого значення набуває вирішення проблеми організації дозвілля та зайнятості підлітків та молоді, культурно-естетичного виховання молодого покоління при опануванні сучасного естрадного мистецтва, оскільки трансформаційні зміни, що відбуваються у сучасному соціокультурному просторі, зумовили споживання широкого пласта цього виду мистецтва - найпопулярнішого у молодіжному середовищі.

всі автори
Архів
«    Cічень 2022    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 
В Житомире прошла выставка собак «Полесье-2012»У Житомирі відзначили День пасічникаЖитомирщина бере участь у виставковій акції «Барвиста Україна»У Житомирі підняли прапори на честь відкриття літніх Олімпійських ігор в ЛондоніУ Немиринцях відсвяткували Івана КупалаЖДУ ім. І. Франка вдруге випустив спеціалістів видавничої справиУ Житомирі пройшов фестиваль «Ковальська весна»У Житомирі відкрито нове інфекційне відділення для дітей
© 2010 "Житомирський Меркурій"
За повного або часткового використання текстів та зображень чи за будь-якого іншого поширення інформації «Житомирського Меркурія» гіперпосилання на сайт – www.merkury.com.ua. – є обов'язковим.
Керівник проекту: Олександр Сичевський
E-mail редакції: mercury.zt@utel.net.ua
Інформація «Житомирського Меркурія» є інтелектуальною власністю СП «Видавництво «Меркурій». Редакція може не поділяти точку зору авторів статей. За зміст рекламної інформації відповідальність несе рекламодавець.
Про нас | Контакти | Реклама | Читайте у зручному форматі
Розробка сайту студыя дизайну Оригамі