Вівторок, 17 вересня 2019, 06:16 RSS Export | Авторизація
Закрити
Логін
Пароль
 

Забули пароль?
інформаційний пульс Житомирщини

Життя без терпіння гірке, немов той полин…

12-10-2011, 17:55               
Якось увечері, повертаючись з собору Різдва Христового, що у місті Коростені, додому, на автозупинці став свідком розмови двох жінок. Одна говорила:
- Ти знаєш, мою подругу паралізувало, і вона тепер каже, що зробить собі щось.
- Треба жити до кінця і про таке навіть не думати, - відрізала інша і продовжила:
- Передай хворій, що життя потрібно цінувати, яким воно не є, а говорити такі дурниці, великий гріх.


Після довгого роздумування над почутим, зробив висновок, якими ж ми буваємо
слабкими, коли трапляється щось не так, як ми того бажаємо. Пригадав також для порівняння мужність, віру та надію черниці у схимі Рафаїли, про яку читав, коли відвідав жіночий монастир мучениці Анастасії Римлянині, що розкинувся на околиці Житомира. Вона керувала цією обителлю від початку заснування монастиря і аж до свого переходу у вічність. Саме на настоятельниці повністю здійснились слова Апостола: сила Божа у немочі людській здійснюється.

З безжалісним вироком лікарів: жити дитині залишилось не довго, - мати переступила поріг лікарні з маленькою Ніною на руках. Але одні передбачення у людей і зовсім інші плани у Бога. Так до самої смерті вдячні серця за вогняну молитву та щиру любов носитимуть Ніну Чернецьку, черницю Серафиму у схимі Рафаїлу, на руках, доглядати за нею, немов за малим дитям, і братимуть у неї благословення на всяке добре діло. Людський струмок – частіше був повноводний, а іноді (коли хвороба приковувала до ліжка) не дуже, але завжди живий і трепетливий, спочатку біг на вулицю Каховську, 56, де мешкала матінка; коли ж відчинили монастир, то потік змінив свій напрямок…

Черниця у схимі Рафаїла не могла ходити, але вирішувала самі складні питання. В приймальні часто можна було побачити депутатів, чиновників різного рівня, священників, ченців, студентів. Навіть коли стомлювалась, попри сувору заборону лікарів, вона не відмовляла нікому, хоча дуже хворіла.

Скільки вона духовних дітей виховала! До черниці не тільки приходили за порадою, а й телефонували та писали листи, на які вона відповідала власноруч, стискаючи скаліченими від хвороби пальцями ручку, переконливо виводячи слова, дуже схожими на дитячий почерк літерами. Під її мудрим керівництвом напівзруйновані та аварійні приміщення колишнього санаторію перетворилися в затишні чернечі келії. Коли життя монастиря наладилось, то обраниця Божа узяла благословення у керуючого архієрея, на той час владики Гурія, на будівництво собору. Так, на території обителі постав 49-метровий красень-храм мучениці Анастасії Римлянині і з нижньою церквою Серафима Саровського.

16- го грудня 2005 року матінки Рафаїли не стало. Отже, як бачимо, не дивлячись на тяжку недугу вона зуміла з вірою у Бога та надією на Його милосердя прожити плідне життя та принести у суспільство багато добра.

Отож, завдяки титанічному терпінню, яке виховала у неї хвороба, Ніна Чернецька змогла досягти такого результату. Що ж таке терпіння? Наприклад, святитель Тихон Задонський називав його добром, яке у всякому стражданні покладається на волю Божу и святий промисел Творця. А святитель Дмитро Ростовський у свій час нагадував християнам, що терпіння є та плодовита земля, на якій виростає усіляке добро. Як доказ цьому наводив притчу з Євангелія про зерно яке падало у різні місця. «Що ж таке добра земля, на якій проросло?» ,- запитував він у своїх духовних дітей і пропонував їм послухати пояснення Самого Христа, що говорив: « Зерно, яке впало на добру землю, це ті, які, почувши слово, бережуть його у чистому серці та приносять плід у терпінні», і продовжував: « Отже, саме воно, терпіння, і є тією плодовитою землею, на якій, упавши, слово Боже проростає й приносить гарний врожай добрих справ». Життєвий подвиг схимонахині Рафаїли повністю доводить правдивість слів обох святителів.

Згоден, терпіти нам грішним усілякі скорботи іноді дуже важко. Але це до тих пір, поки ми не маємо твердої віри у Пресвяту Трійцю. Пригадую, як колись читав гарну притчу, а зміст її наступний: Якось один чоловік побачив у видінні пустелю, а на піску сліди від того, що хтось ішов. Часом їх було двоє, а часом вони залишались одні. Тоді спостерігач зрозумів, що пустеля, то життя, сліди ж одні його, а інші Божі. Він бачив, що у той час, де було йому важко, сліди залишались одні, а де все було успішно, то відбитки розміщувались паралельно між собою. Тоді чоловік у відчаї викрикнув: «Милостивий Господи, навіщо ти мене залишав, коли мені було тяжко!». А Творець відповів: «Ти ж бачиш, що Я завжди був поряд, а коли тобі було важко, то ніс тебе на руках». Ось така повчальна притча, яка може заспокоїти нас, та допомогти пережити будь які негаразди, аби ми тільки дивились на усі труднощі через призму Євангелія і були не маловірними.

Адже всі нещастя мають дуже глибокий зміст для кожного з нас, бо смиряють нас, розбивають гордість, роблять терплячими та чуйними до лиха інших, а тому невидимо вводять до Царства Небесного. Доводилось мені читати листа святителя Івана Златоустого, якого він надіслав одній зі своїх духовних дочок. Вона пожалілась йому на свою долю сповнену страждань, і як вірний син усіляких труднощів, втрат, переслідувань, хвороб та принижень з любов’ю відповів їй у ньому, приводячи для прикладу життя Господа нашого Ісуса Христа. У листі святитель послідовно перелічив усі труднощі, з якими зіштовхнувся Месія, живучи серед людей. Після прочитаного я уважно придивився до життєвого шляху Спасителя і побачив, що на ньому виразно видніє тяжкий хрест, який Син Божий з великої любові до грішника поніс на Голгофу і був там розіп’ятий.

Отож, брати та сестри, давайте від щирого серця подякуємо Богові за все, бо у будь-якому випадку Всевишній робить нам благо. І всі спробуймо покласти початок терпінню, а в кого не виходитиме, то потрібно змиритися з усіма невдачами в духовному розвитку душі і просити Творця про допомогу, і Він, переконаний, навчить нас добру. Преподобний отець наш Єфрем Сирин з жалем називав тих, хто не став тією плодовитою землею, бідними та окаянними. Бо такі люди постійно хитаються вітром, не переносять образ, часто перебувають у розпачі та відчаї, ремствують, коли їх вчать, неслухняні, ліниві до молитви, схильні до суперечок. Думаю, усі читачі тепер зважать ціну терпінню і зроблять належні висновки, бо без нього життя дійсно гірке, немов той полин…

P.S. Користуючись нагодою, звертаюся до усіх, хто має від Бога якусь владу і може допомогти простому люду зводити кінці з кінцями з проханням: «Зробіть для цього усе, що від вас залежить. Пригадайте притчу Господа, про багача та Лазаря. У ній останній увійшов до втраченого Раю завдяки терпінню хвороби та потреби у харчуванні й надії на Отця Небесного, а перший теж міг врятуватись милістю від пекла, звичайно, якщо б він її проявив до бідного Лазаря».

Віталій Шеремет.
Матеріал підготовлено до друку за благословінням митрополита Овруцького і Коростенського Віссаріона


 (голосів: 1)


Версія для друку




Додавання коментаря




Оксана КузьминаОксана Кузьмина:
Рождественская встреча
Вся наша жизнь соткана из упускаемых и упущенных возможностей. Была возможность встретить новый год в Австрии – музыкальной столице мира. Подвела поведенческая культура. Труба (в облике подруги из Германии) звала, а мне пришлось сидеть не в кресле самолёта, а за рабочим столом писать очередной отчёт.

Ілона БіланІлона Білан:
Зона вільної торгівлі: 17-й раунд переговорів завершено
19 травня 2011 року Верховна Рада України ухвалила постанову "Про рекомендації парламентських слухань на тему: "Про стан і перспективи розвитку економічних відносин України з ЄС та Митним союзом", в якій підкреслюється, що першочерговим завданням на найближчу перспективу є завершення переговорів і підписання Угоди про створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) як невід’ємної частини Угоди про асоціацію з ЄС.
Нагадаємо, що переговори щодо створення ЗВТ з ЄС розпочалися у лютому 2008 року після вступу України до СОТ і є досить непростими через низку проблем економічного характеру. Йдеться про умови доступу українських товарів та послуг на європейський ринок, квоти та перехідні періоди.

Світлана КонончукСвітлана Конончук:
Команда Януковича вдруге заходиться довкола "конституційної реформи"
Людині, обізнаній з українськими політичними обставинами, заголовок статті видасться дивним. Чому "вдруге"? Адже відомо, що Конституцію України вже змінювали принаймні двічі - у 2004 і 2010 роках. За цього не беремо до уваги нереалізовані спроби змінити Конституцію, що мали місце в період "владних змагань" між президентськими виборами - у 2005-2009 роки.

Ірина ЛукомськаІрина Лукомська:
Пенсійна реформа: як до неї мають ставитися політичні партії з огляду на свої партійні програми?
Пенсійна реформа, до якої українську владу підштовхує не так дефіцит Пенсійного фонду чи прагнення підвищити життєвий рівень пенсіонерів, як вимоги МВФ, спонукає поглянути на документи, від яких мали б "танцювати" учасники політичного процесу. А саме - на партійні програми. Фактично, саме ці стратегічні документи мають визначати як ставлення політичних гравців до ініціатив, пропонованих владою, так і напрям самих цих ініціатив.

Сергей СимоновСергей Симонов:
14-летняя житомирянка испытала шок, узнав о своей беременности
В конце 70-х годов Житомир облетела довольно неприятная весть: одна из 14-летних школьниц областного центра готовится стать матерью. Это было ЧП областного масштаба. Руководители городского отдела образования сразу же вызвали к себе "на ковёр" директоров школ, чтобы те, в свою очередь, провели с учениками разъяснительные беседы о последствиях ранних половых связей.

Ярослав ДовгополЯрослав Довгопол:
Незмінний лідер в Казахстані: особливості сучасного президентства
У Казахстані офіційно проголошена дата дострокових виборів президента країни - 3 квітня 2011 року. Відповідний указ підписав напередодні глава республіки Нурсултан Назарбаєв. Таким чином він відкинув "пропозицію народу і парламенту" провести референдум щодо продовження його повноважень до 2020 року, запровадивши "більш наближену" до сучасних демократичних стандартів процедуру – президентські перегони. Водночас, мало в кого залишається сумнівів, що саме цей кандидат матиме переважні шанси на перемогу.

Юлія ТищенкоЮлія Тищенко:
Пріоритети української модернізації: між Казахстаном і РФ?
У нинішньому політичному дискурсі стало правилом гарного тону говорити про потребу модернізації країни як загалом так і за окремими сферами економіки і політики. Сама теза про необхідність реформ і модернізації країни не викликає заперечень, адже реформи і модернізація економіки, соціальної сфери всі роки української незалежності незмінно перебувають на порядку денному. Упродовж новітньої 20-річної української історії ніколи не бракувало планів, концепцій, дорожніх карт реформ. Проте, не вистачало політичної волі, інституційних можливостей для їх реалізації.

Михайло ДімонтМихайло Дімонт:
Стій! Хто йде!?
Отже, вибори. Багато сказано про недосконалість виборчого закону. І це так. Про переваги, які отримують окремі учасники. І це також правда. Про зміну правил під час гри – і це вірно. А скільки ще буде сказано? Особливо після виборів…

Дмитро СкоропадДмитро Скоропад:
Українська система освіти - це плюс чи мінус?
Українські вузи підтверджують правило: не має більшого дурня, ніж дурень з вищою освітою, яка отримана в корумпованому навчальному закладі. Корупція у вищій школі торкнулась усіх етапів освіти: від вступних і випускних іспитів до заліків, дипломів, кандидатських та докторських робіт. Патології, пов’язані із плагіатом, формальними рецензіями, замовчуванням злочинів (наприклад, сексуальних домагань) і низьким рівнем викладацьких кадрів, що є нахабним обманом студентів, зустрічаються у кожному вузі.

Сергій ВікторовСергій Вікторов:
Естрадне мистецтво актуальне й сьогодні...
В наш час особливого значення набуває вирішення проблеми організації дозвілля та зайнятості підлітків та молоді, культурно-естетичного виховання молодого покоління при опануванні сучасного естрадного мистецтва, оскільки трансформаційні зміни, що відбуваються у сучасному соціокультурному просторі, зумовили споживання широкого пласта цього виду мистецтва - найпопулярнішого у молодіжному середовищі.

всі автори
Архів
«    Вересень 2019    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 
В Житомире прошла выставка собак «Полесье-2012»У Житомирі відзначили День пасічникаЖитомирщина бере участь у виставковій акції «Барвиста Україна»У Житомирі підняли прапори на честь відкриття літніх Олімпійських ігор в ЛондоніУ Немиринцях відсвяткували Івана КупалаЖДУ ім. І. Франка вдруге випустив спеціалістів видавничої справиУ Житомирі пройшов фестиваль «Ковальська весна»У Житомирі відкрито нове інфекційне відділення для дітей
© 2010 "Житомирський Меркурій"
За повного або часткового використання текстів та зображень чи за будь-якого іншого поширення інформації «Житомирського Меркурія» гіперпосилання на сайт – www.merkury.com.ua. – є обов'язковим.
Керівник проекту: Олександр Сичевський
E-mail редакції: mercury.zt@utel.net.ua
Інформація «Житомирського Меркурія» є інтелектуальною власністю СП «Видавництво «Меркурій». Редакція може не поділяти точку зору авторів статей. За зміст рекламної інформації відповідальність несе рекламодавець.
Про нас | Контакти | Реклама | Читайте у зручному форматі
Розробка сайту студыя дизайну Оригамі