Понеділок, 29 листопада 2021, 14:06 RSS Export | Авторизація
Закрити
Логін
Пароль
 

Забули пароль?
інформаційний пульс Житомирщини

Василь Земляк і Житомирщина

12-03-2012, 10:43               
17 березня виповнюється 35 років від дня смерті Василя Земляка (Вацека Василя Сидоровича), українського письменника, що деякий час жив і працював у Житомирі.

Василь Сидорович Земляк народився 23 квітня 1923 року в селі Конюшівці (нині Липовецького району Вінницької області).
Учасник Великої Вітчизняної війни. У 1950 році закінчив Житомирський сільськогосподарський інститут.

В 1963—1966 роках головний редактор Київської кіностудії.

Жив у Києві. Помер 17 березня 1977 року. Похований на Байковому кладовищі.

Нещодавно у відділі кадрів Червоненського цукрового комбінату в Андрушівському районі на Житомирщині знайдено цікаві матеріали, що стосуються перебування на посаді керуючого відділком цього підприємства видатного українського прозаїка, лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка Василя Земляка.

Так званий «червоненський період» залишається в біографії Василя Земляка одним із найменш вивчених. Сьогодні відомо не так уже й багато про його перебування на посаді керуючого відділком у Червоному, але й ці факти свідчать, що Василь Сидорович ніколи не був таким примітивно-одностороннім, яким змальовують його офіційні біографії.

Одразу після закінчення другої світової війни Вацик — колишній партизан знаменитого загону Пилипа Шуляка — почав працювати в Козятинському райвиконкомі на Вінниччині; згодом (точної дати не встановлено), очевидно, як людину, що має досвід організаційної роботи і знайома з сільським господарством, його призначено керуючим відділком «Польовий тік» Червоненського цукрокомбінату.

На початку 70-х років автор цих рядків намагався довідатись, де проживав письменник у Червоному, знайти людей, з якими він товаришував або працював. Виявилось, що жив керуючий відділком у невеликій кімнаті, яка сусідила з відділковою конторою. По-солдатськи заправлене ліжко, стіл, шафа, дві полиці з книгами, патефон з десятком платівок — ось і все «майно» майбутнього письменника. Оскільки корпуси комбінату, його адміністративний будинок, поряд з яким були розташовані клуб і магазини, містилися за кілька кілометрів від відділку, то кімната В.Земляка залишалась на Польовому єдиним осередком культури. Вечорами сюди постійно сходилися і молодь, І літні люди, слухали патефон, танцювали й співали. Молодий керуючий відділком завжди був душею товариства. Він умів і пожартувати, і пісню затягнути, і вибити тропака. Затамувавши подих, слухали присутні його захоплюючі розповіді про драматичні і героїчні партизанські будні. Ніхто тоді навіть не здогадувався, що слухає сторінки майбутньої повісті «Гнівний Стратіон».

Однією з головних пристрастей В.Земляка в цей період були коні. Він ніколи не міг байдуже пройти повз цю розумну тварину, а постійно говорив до неї, пестив, гладив гриву, давав з руки шматок хліба або цукру, що їх зумисне завжди носив у кишені. Як пригадувала колишня колгоспниця В.С.Трубій, усі стіни в кімнаті Василя Сидоровича були завішані репродукціями і фотографіями коней різних мастей і порід — від поні до рисаків і навіть ваговозів.

Саме кінь став причиною першого конфлікту між новим керуючим відділком та директором цукрокомбінату Уткіним. Хтось із знайомих голів колгоспу попросив у В.Земляка на запчастини давно списану молотарку, що вже майже рік іржавіла просто неба. У відповідь Василь Сидорович запропонував обміняти відпрацьований агрегат на такого ж списаного перестарка-коня. Вдарили по руках, і вже через кілька днів, як згадувала та сама В.С.Трубій, В.Землякові вдалося переправити виміняного старого жеребця до родичів на Вінниччину.

Поголос про цей «натуральний обмін» дійшов до Уткіна, злі язики стверджували, ніби кінь був справжньої орловської породи, але директор ніяк не міг знайти вагомих доказів «злочину» свого керуючого, бо молотарку було здано у брухт, а кінь, за усіма документами, значився померлим від старості.

Навесні 1946 року Василь Сидорович не виконав чергового розпорядження директора комбінату: не розпочав сівбу ячменю і вівса у призначений начальством строк, мотивуючи це тим, що грунт ще мерзло-вологий і зерно в ньому не проросте. А коли, на думку В.Земляка, посівну кампанію можна було розпочинати, то Уткін, аби провчити непокірного керуючого, не виділив для цього необхідної техніки. Тоді Василь Сидорович зібрав усіх своїх підлеглих, вивів їх на поле, і люди посіяли зерно прадавнім перевіреним способом — вручну...

Першого травня в Червоному відбувся мітинг з нагоди дня міжнародної солідарності, на який зібралося майже все населення селища. Присутність посадових осіб на мітингу була обов'язковою, але В.Земляк проігнорував цей «важливий політичний захід» і з друзями провів у недалекому лісі власну «маївку». Наступного дня Уткін запросив Василя Сидоровича на останню принципову розмову, але примусити майбутнього письменника покаятись і підкоритись йому не вдалося, І сьомого травня 1946 року наказом за № 89 директор звільнив Василя Вацика з посади керуючого відділком цукрового комбінату, звинувативши його «у відсутності дисципліни на відділку», «у проведенні ручного посіву вівса і ячменя», «в самовільному обміні коня», а також у тому, що він «з агротехніки бурякокультур не знає...»

Одразу ж після звільнення В.Земляк залишає Червоне і переїздить до Житомира. Тут він закінчить сільськогосподарський інститут, майже дванадцять років працюватиме у відділі сільського господарства обласної газети «Радянська Житомирщина». В Житомирі остаточно сформується і проявиться його письменницький талант, який і покличе до життя прекрасні художні твори.

За матеріалами статті Володимира Шинкарука «Василь Земляк: перші кроки на Житомирщині»


 (голосів: 2)


Версія для друку




Додавання коментаря




Оксана КузьминаОксана Кузьмина:
Рождественская встреча
Вся наша жизнь соткана из упускаемых и упущенных возможностей. Была возможность встретить новый год в Австрии – музыкальной столице мира. Подвела поведенческая культура. Труба (в облике подруги из Германии) звала, а мне пришлось сидеть не в кресле самолёта, а за рабочим столом писать очередной отчёт.

Ілона БіланІлона Білан:
Зона вільної торгівлі: 17-й раунд переговорів завершено
19 травня 2011 року Верховна Рада України ухвалила постанову "Про рекомендації парламентських слухань на тему: "Про стан і перспективи розвитку економічних відносин України з ЄС та Митним союзом", в якій підкреслюється, що першочерговим завданням на найближчу перспективу є завершення переговорів і підписання Угоди про створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) як невід’ємної частини Угоди про асоціацію з ЄС.
Нагадаємо, що переговори щодо створення ЗВТ з ЄС розпочалися у лютому 2008 року після вступу України до СОТ і є досить непростими через низку проблем економічного характеру. Йдеться про умови доступу українських товарів та послуг на європейський ринок, квоти та перехідні періоди.

Світлана КонончукСвітлана Конончук:
Команда Януковича вдруге заходиться довкола "конституційної реформи"
Людині, обізнаній з українськими політичними обставинами, заголовок статті видасться дивним. Чому "вдруге"? Адже відомо, що Конституцію України вже змінювали принаймні двічі - у 2004 і 2010 роках. За цього не беремо до уваги нереалізовані спроби змінити Конституцію, що мали місце в період "владних змагань" між президентськими виборами - у 2005-2009 роки.

Ірина ЛукомськаІрина Лукомська:
Пенсійна реформа: як до неї мають ставитися політичні партії з огляду на свої партійні програми?
Пенсійна реформа, до якої українську владу підштовхує не так дефіцит Пенсійного фонду чи прагнення підвищити життєвий рівень пенсіонерів, як вимоги МВФ, спонукає поглянути на документи, від яких мали б "танцювати" учасники політичного процесу. А саме - на партійні програми. Фактично, саме ці стратегічні документи мають визначати як ставлення політичних гравців до ініціатив, пропонованих владою, так і напрям самих цих ініціатив.

Сергей СимоновСергей Симонов:
14-летняя житомирянка испытала шок, узнав о своей беременности
В конце 70-х годов Житомир облетела довольно неприятная весть: одна из 14-летних школьниц областного центра готовится стать матерью. Это было ЧП областного масштаба. Руководители городского отдела образования сразу же вызвали к себе "на ковёр" директоров школ, чтобы те, в свою очередь, провели с учениками разъяснительные беседы о последствиях ранних половых связей.

Ярослав ДовгополЯрослав Довгопол:
Незмінний лідер в Казахстані: особливості сучасного президентства
У Казахстані офіційно проголошена дата дострокових виборів президента країни - 3 квітня 2011 року. Відповідний указ підписав напередодні глава республіки Нурсултан Назарбаєв. Таким чином він відкинув "пропозицію народу і парламенту" провести референдум щодо продовження його повноважень до 2020 року, запровадивши "більш наближену" до сучасних демократичних стандартів процедуру – президентські перегони. Водночас, мало в кого залишається сумнівів, що саме цей кандидат матиме переважні шанси на перемогу.

Юлія ТищенкоЮлія Тищенко:
Пріоритети української модернізації: між Казахстаном і РФ?
У нинішньому політичному дискурсі стало правилом гарного тону говорити про потребу модернізації країни як загалом так і за окремими сферами економіки і політики. Сама теза про необхідність реформ і модернізації країни не викликає заперечень, адже реформи і модернізація економіки, соціальної сфери всі роки української незалежності незмінно перебувають на порядку денному. Упродовж новітньої 20-річної української історії ніколи не бракувало планів, концепцій, дорожніх карт реформ. Проте, не вистачало політичної волі, інституційних можливостей для їх реалізації.

Михайло ДімонтМихайло Дімонт:
Стій! Хто йде!?
Отже, вибори. Багато сказано про недосконалість виборчого закону. І це так. Про переваги, які отримують окремі учасники. І це також правда. Про зміну правил під час гри – і це вірно. А скільки ще буде сказано? Особливо після виборів…

Дмитро СкоропадДмитро Скоропад:
Українська система освіти - це плюс чи мінус?
Українські вузи підтверджують правило: не має більшого дурня, ніж дурень з вищою освітою, яка отримана в корумпованому навчальному закладі. Корупція у вищій школі торкнулась усіх етапів освіти: від вступних і випускних іспитів до заліків, дипломів, кандидатських та докторських робіт. Патології, пов’язані із плагіатом, формальними рецензіями, замовчуванням злочинів (наприклад, сексуальних домагань) і низьким рівнем викладацьких кадрів, що є нахабним обманом студентів, зустрічаються у кожному вузі.

Сергій ВікторовСергій Вікторов:
Естрадне мистецтво актуальне й сьогодні...
В наш час особливого значення набуває вирішення проблеми організації дозвілля та зайнятості підлітків та молоді, культурно-естетичного виховання молодого покоління при опануванні сучасного естрадного мистецтва, оскільки трансформаційні зміни, що відбуваються у сучасному соціокультурному просторі, зумовили споживання широкого пласта цього виду мистецтва - найпопулярнішого у молодіжному середовищі.

всі автори
Архів
«    Листопад 2021    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 
В Житомире прошла выставка собак «Полесье-2012»У Житомирі відзначили День пасічникаЖитомирщина бере участь у виставковій акції «Барвиста Україна»У Житомирі підняли прапори на честь відкриття літніх Олімпійських ігор в ЛондоніУ Немиринцях відсвяткували Івана КупалаЖДУ ім. І. Франка вдруге випустив спеціалістів видавничої справиУ Житомирі пройшов фестиваль «Ковальська весна»У Житомирі відкрито нове інфекційне відділення для дітей
© 2010 "Житомирський Меркурій"
За повного або часткового використання текстів та зображень чи за будь-якого іншого поширення інформації «Житомирського Меркурія» гіперпосилання на сайт – www.merkury.com.ua. – є обов'язковим.
Керівник проекту: Олександр Сичевський
E-mail редакції: mercury.zt@utel.net.ua
Інформація «Житомирського Меркурія» є інтелектуальною власністю СП «Видавництво «Меркурій». Редакція може не поділяти точку зору авторів статей. За зміст рекламної інформації відповідальність несе рекламодавець.
Про нас | Контакти | Реклама | Читайте у зручному форматі
Розробка сайту студыя дизайну Оригамі