Історія > Землероб оре, поки чернець молиться

Землероб оре, поки чернець молиться


12-10-2011, 18:12.
Спілкуючись зі своїм знайомим, який був переконаний, що від монастирів немає ніякої користі як для держави, так і для християнства в цілому, вирішив завітати до обителі, побудованої на честь Афонської ікони Божої Матері, що розкинулася неподалік села Чоповичі і серед віруючих носить назву Кип’яче.

Коли переступив поріг, мене чемно зустріла черниця, яка з благословення ігумені Катерини розповіла багато цікавого.

Дозвіл на відкриття монастиря був отриманий від архієпископа Овруцького і Коростенського Віссаріона у 2001 році. А через два роки він здійснив перший постриг, і невдовзі чернечий послух уже несли вісімнадцять осіб. У 2007-му Блаженнійшим митрополитом Київським і всієї України Володимиром було надано обителі офіційний статус, а через рік відбулося освячення церкви, яка є копією одного із афонських храмів. До речі, вона стоїть на дванадцяти стовпах, зроблених з афонського каміння, яке було привезене духівником обителі отцем Романом зі Святої Гори. Не випадково обрано і місце її розташування, бо, з розповідей місцевих селян, вона побудована на крові мучеників на місці, де у роки Великої Вітчизняної війни фашисти розстрілювали мирних жителів.

Взагалі афонський острів, який знаходиться у Середземному морі поблизу Греції, вважається чернечою республікою, де іноки вдосконалюються за допомогою благодаті Святого Духа у покаянних молитвах і постійному славослів’ї Творця за все, що трапляється у їхньому житті, та за заповіддю Бога обов’язково причащаються святих Христових таїн. І на нього, за каноном, не дозволено ступати жінкам, а в обителі Афонської ікони Божої Матері прояв милості Всевишнього, бо до головної церкви, яка є ніби клаптиком афонської землі, можуть заходити всі.

Тут віруючі прикладаються до таких святинь православ’я як ікона Ігумені Афонської, хрест з частиною животворного хреста, на якому був розіп’ятий Син Божий, ікона Спас Кровоточивий, скринька з клаптиком пояса Божої Матері, який вона зробила власноруч, мощі 24-х афонських старців, Миколи Чудотворця, преподобного Агапіта, лікаря Києво-Печерського, великомучениці Варвари, великомученика Пантелеймона та інших.

Одного разу під час читання неусипного псалтиря сфотографували храм і, коли проявили плівку, побачили, як з неба на дах сходив промінь світла, де загорявся і палав, немов той благодатний вогонь, що сходить з небес в ніч на Воскресіння Христове до гробу Господнього в Єрусалимі (явище на фотографії як згадка зберігається за стінами монастиря). Цим Творець, мабуть, показував, що йому приємна їхня смиренна та покаянна молитва. До речі, це відбувається і в кожному православному храмі під час святої літургії. А 2009 року, восени, відбулося наступне. Через певні господарські роботи селян загорілася трава на полі. Довго тривала пожежа, і полум’я вже наближалося до лісу та стін обителі. Всі хвилювалися, аби не сталося ще більшого лиха, і благали Божу Матір про допомогу. І коли хресним ходом вийшли назустріч вогню, то пожежа перед іконою згасла. На місці, де відбулося чудо, поставили хрест. Владика благословив в майбутньому на цьому місці побудувати капличку.

Отже, як бачимо, молитви ченців та черниць Творець вислуховує і відповідає на них своєю милістю. Преподобний Сілуан Афонський говорив: «Чернець є молитвеником за увесь світ, і допоки на землі живуть хоча б окремі носії цієї благодаті, до тих пір Всевишній буде берегти її, а якщо не стане монастирської і храмової молитви – людство загине в полум’ї загального розбрату». І Пресвята Богородиця під час свого явлення одному зы старців сказала: «Світ існуватиме доти, поки на Святій Горі Афон житимуть ті, що відреклися його» (гріховного життя). У народі існує вислів: «Землероб оре, поки чернець молиться». Тому істинні християни, за словами Христа, є сіллю для нашої землі.

Віталій ШЕРЕМЕТ.
Матеріал підготовлено до друку за благословінням митрополита Овруцького і Коростенського Віссаріона



Повернутися