П'ятниця, 20 вересня 2019, 05:14 RSS Export | Авторизація
Закрити
Логін
Пароль
 

Забули пароль?
інформаційний пульс Житомирщини

"Державна мова має бути єдиною", - Володимир Дебой

25-07-2012, 17:37               
25 липня мала відбутися шістнадцята позачергова сесія Житомирської міської ради, на якій депутати збиралися розглядати звернення до Президента стосовно мовного питання. Однак кворуму для її проведення не було: у сесійну залу прийшло лише 16 депутатів з 60.

Також на сесію прибули представники осередку Всеукраїнського комітету захисту української мови, серед них – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури Житомирського державного університету ім. І. Франка Сніжана Чернюк, яка виступила перед депутатами.

«Я середньостатистична громадянка Житомира, - розпочала С. Чернюк. - Живу тут сорок з лишком років і вважаю, що маю право сказати те, що думаю. Я говоритиму не як науковець, що орієнтується в мовних питаннях, - те, що зараз відбувається, - немислимо.

Європейське Відродження почалося з того, що «Божественна комедія» була написана італійською мовою, а не латиною, як до того часу писали. Коли почалося створення держави Ізраїль, чому офіційною у цій країні не стала російська, хоча нею там усі володіють? Чому усі країни чіпляються за свої мови? Чому у Біблії написано «Слово – це Бог, а Бог – це Слово»? …Мене як філолога це страшенно обурює. Але я не про це…

Я зараз говорю як середньостатистична, абсолютно нікому невідома житомирянка. Я не політик і бриджуся політикою. Я не хочу нею займатися. Але зараз ця політика прийшла в мою хату.

…Мої батьки з Чернігівщини, і я українка. Але сталося так, що моя мама померла, коли мені було шість років, і нас з братом виховував батько. Коли мені було дев’ять, батько одружився знову. Моя друга мама була росіянкою.

У мене є куми – чистокровні росіяни. Від часу нашого знайомства я спілкуюся з ними російською мовою. Жодних проблем. Я також можу розмовляти польською. Справа не в цьому…Я хочу говорити своює мовою, якою навчили мене говорити батько і мати.

… Мені не треба розказувати історія України. Я чула її з трьох років. Батько мені показував на Батурин і розповідав про Мазепу. Батько був комуністом і вчив зовсім іншу історію, офіційну. Але ж він з Чернігівщини. Там кожен камінь розповідає справжню історію. Тому, що таке Київ і Батурин, я знала з трьох років. Це просто були батьківські казки. Це моя органіка, це мій ДНК, це моя кров. Куди я зараз маю все це діти? Я маю всього цього здихатись?

У мене немає старечого склерозу, і я добре пам’ятаю, як у 1991 році, два міліціонери мене виволокли та відлупцювали у відділенні міліції за те, що у мене у волоссі була жовто-блакитна стрічка. За що? Вони розпитували, де мої спільники. Я не мала уявлення, про яких спільників іде мова… Це політика, яка лізе в моє особисте життя. Я не хочу такої політики.

Я добре пам’ятаю реакцію на фразу, сказану у тролейбусі: «Закомпостуйте, будь ласка, квиток». Усі пасажири транспорту оглядалися на тебе, ніби ти якась рідкісна екзотична тварина.

Я в школі ненавиділа українську літературу, дуже неоднозначним моє ставлення було до української мови. Натомість я обожнювала російську літературу. Пізніше, ставши фахівцем, я довідалася, що навчальна програма була складена так, щоб усі ненавиділи українську літературу. Її не можна було читати. Вона була гидка, нецікава. А от російська – цікава. Тоді я це сприймала так. І якби вдома не розмовляли українською, якби не навчалася в українській школі, не знаю, як би я зараз про це думала.

…Я маю непоганих друзів у Москві… Я була абсолютно радянською дитиною… Коли я в чотири роки у Чернігівській області читала газету «Правда», всі збігалися й дивилися на мене, ніби на якесь шоу. Це було моє перше чтиво. Я і читала російською мовою, хоча, звичайно, володіла і українською.

Я веду до того, що як людина з певним рівнем освіти я з величезною повагою ставлюся до російської мови, польської й до усіх інших, що існують в світі. Але… Сьогодні ця політика прийшла до мене, середньостатистичної громадянки Житомира, додому і особисто мені робить шкодку. Я прошу вас, представників влади, тих, за кого я голосувала: захистіть мене, бо ви для цього обрані», - звернулася Сніжана Чернюк до депутатів міської ради.

Пізніше, спілкуючись з журналістами під час брифінгу, Житомирський міський голова Володимир Дебой зазначив: «Я дякую інтелігенції, громаді Житомира, яка виявила поміркованість, толерантність щодо мовного питання. Багато хто з депутатів не дивився той закон і по суті не вивчав його, - продовжив мер, - але напоредодні виборів вирішив використати цю ситуацію для збурення суспільства. Ми бачимо, що Президент не підписав закону, зараз йде його серйозне доопрацювання, і, напевно, він буде ще раз розглядатися у Верховній Раді. Процес іде належним чином, - вважає В. Дебой. – Виступи людей, яких ми сьогодні почули, не націоналістичні, вони спрямовані на захист української мови. Я особисто теж підтримую їхню позицію в тій частині, що державна мова має бути єдиною. Закон, на мій погляд, не протирічить цьому. В ньому прописано, що єдиною, державною національною мовою в Україні є українська».

Ірина Коник, інтернет-видання «Житомирський Меркурій»


 (голосів: 2)


Версія для друку




Додавання коментаря




Оксана КузьминаОксана Кузьмина:
Рождественская встреча
Вся наша жизнь соткана из упускаемых и упущенных возможностей. Была возможность встретить новый год в Австрии – музыкальной столице мира. Подвела поведенческая культура. Труба (в облике подруги из Германии) звала, а мне пришлось сидеть не в кресле самолёта, а за рабочим столом писать очередной отчёт.

Ілона БіланІлона Білан:
Зона вільної торгівлі: 17-й раунд переговорів завершено
19 травня 2011 року Верховна Рада України ухвалила постанову "Про рекомендації парламентських слухань на тему: "Про стан і перспективи розвитку економічних відносин України з ЄС та Митним союзом", в якій підкреслюється, що першочерговим завданням на найближчу перспективу є завершення переговорів і підписання Угоди про створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) як невід’ємної частини Угоди про асоціацію з ЄС.
Нагадаємо, що переговори щодо створення ЗВТ з ЄС розпочалися у лютому 2008 року після вступу України до СОТ і є досить непростими через низку проблем економічного характеру. Йдеться про умови доступу українських товарів та послуг на європейський ринок, квоти та перехідні періоди.

Світлана КонончукСвітлана Конончук:
Команда Януковича вдруге заходиться довкола "конституційної реформи"
Людині, обізнаній з українськими політичними обставинами, заголовок статті видасться дивним. Чому "вдруге"? Адже відомо, що Конституцію України вже змінювали принаймні двічі - у 2004 і 2010 роках. За цього не беремо до уваги нереалізовані спроби змінити Конституцію, що мали місце в період "владних змагань" між президентськими виборами - у 2005-2009 роки.

Ірина ЛукомськаІрина Лукомська:
Пенсійна реформа: як до неї мають ставитися політичні партії з огляду на свої партійні програми?
Пенсійна реформа, до якої українську владу підштовхує не так дефіцит Пенсійного фонду чи прагнення підвищити життєвий рівень пенсіонерів, як вимоги МВФ, спонукає поглянути на документи, від яких мали б "танцювати" учасники політичного процесу. А саме - на партійні програми. Фактично, саме ці стратегічні документи мають визначати як ставлення політичних гравців до ініціатив, пропонованих владою, так і напрям самих цих ініціатив.

Сергей СимоновСергей Симонов:
14-летняя житомирянка испытала шок, узнав о своей беременности
В конце 70-х годов Житомир облетела довольно неприятная весть: одна из 14-летних школьниц областного центра готовится стать матерью. Это было ЧП областного масштаба. Руководители городского отдела образования сразу же вызвали к себе "на ковёр" директоров школ, чтобы те, в свою очередь, провели с учениками разъяснительные беседы о последствиях ранних половых связей.

Ярослав ДовгополЯрослав Довгопол:
Незмінний лідер в Казахстані: особливості сучасного президентства
У Казахстані офіційно проголошена дата дострокових виборів президента країни - 3 квітня 2011 року. Відповідний указ підписав напередодні глава республіки Нурсултан Назарбаєв. Таким чином він відкинув "пропозицію народу і парламенту" провести референдум щодо продовження його повноважень до 2020 року, запровадивши "більш наближену" до сучасних демократичних стандартів процедуру – президентські перегони. Водночас, мало в кого залишається сумнівів, що саме цей кандидат матиме переважні шанси на перемогу.

Юлія ТищенкоЮлія Тищенко:
Пріоритети української модернізації: між Казахстаном і РФ?
У нинішньому політичному дискурсі стало правилом гарного тону говорити про потребу модернізації країни як загалом так і за окремими сферами економіки і політики. Сама теза про необхідність реформ і модернізації країни не викликає заперечень, адже реформи і модернізація економіки, соціальної сфери всі роки української незалежності незмінно перебувають на порядку денному. Упродовж новітньої 20-річної української історії ніколи не бракувало планів, концепцій, дорожніх карт реформ. Проте, не вистачало політичної волі, інституційних можливостей для їх реалізації.

Михайло ДімонтМихайло Дімонт:
Стій! Хто йде!?
Отже, вибори. Багато сказано про недосконалість виборчого закону. І це так. Про переваги, які отримують окремі учасники. І це також правда. Про зміну правил під час гри – і це вірно. А скільки ще буде сказано? Особливо після виборів…

Дмитро СкоропадДмитро Скоропад:
Українська система освіти - це плюс чи мінус?
Українські вузи підтверджують правило: не має більшого дурня, ніж дурень з вищою освітою, яка отримана в корумпованому навчальному закладі. Корупція у вищій школі торкнулась усіх етапів освіти: від вступних і випускних іспитів до заліків, дипломів, кандидатських та докторських робіт. Патології, пов’язані із плагіатом, формальними рецензіями, замовчуванням злочинів (наприклад, сексуальних домагань) і низьким рівнем викладацьких кадрів, що є нахабним обманом студентів, зустрічаються у кожному вузі.

Сергій ВікторовСергій Вікторов:
Естрадне мистецтво актуальне й сьогодні...
В наш час особливого значення набуває вирішення проблеми організації дозвілля та зайнятості підлітків та молоді, культурно-естетичного виховання молодого покоління при опануванні сучасного естрадного мистецтва, оскільки трансформаційні зміни, що відбуваються у сучасному соціокультурному просторі, зумовили споживання широкого пласта цього виду мистецтва - найпопулярнішого у молодіжному середовищі.

всі автори
Архів
«    Вересень 2019    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 
В Житомире прошла выставка собак «Полесье-2012»У Житомирі відзначили День пасічникаЖитомирщина бере участь у виставковій акції «Барвиста Україна»У Житомирі підняли прапори на честь відкриття літніх Олімпійських ігор в ЛондоніУ Немиринцях відсвяткували Івана КупалаЖДУ ім. І. Франка вдруге випустив спеціалістів видавничої справиУ Житомирі пройшов фестиваль «Ковальська весна»У Житомирі відкрито нове інфекційне відділення для дітей
© 2010 "Житомирський Меркурій"
За повного або часткового використання текстів та зображень чи за будь-якого іншого поширення інформації «Житомирського Меркурія» гіперпосилання на сайт – www.merkury.com.ua. – є обов'язковим.
Керівник проекту: Олександр Сичевський
E-mail редакції: mercury.zt@utel.net.ua
Інформація «Житомирського Меркурія» є інтелектуальною власністю СП «Видавництво «Меркурій». Редакція може не поділяти точку зору авторів статей. За зміст рекламної інформації відповідальність несе рекламодавець.
Про нас | Контакти | Реклама | Читайте у зручному форматі
Розробка сайту студыя дизайну Оригамі