Політика > Регіонали у ВР наполягають на прийнятті закону про зняття депутатської недоторканості

Регіонали у ВР наполягають на прийнятті закону про зняття депутатської недоторканості


23-05-2012, 17:53.
18 травня у Києві в Медіа-клубі «На власний погляд» відбулася зустріч народних депутатів, Голови фракції Партії регіонів у Верховній Раді України Олександра Єфремова та заступника Голови фракції Партії регіонів Вадима Колесніченка з представниками регіональних ЗМІ. Політики окреслили перспективи ухвалення та основні аспекти законопроектів щодо зняття депутатської недоторканності (№ 3251) та щодо державної мовної політики (№ 9073), адже ці законопроекти є принциповими для Партії регіонів.

«Закон про депутатську недоторканість виник не сьогодні. Ми, будучи ще в опозиції, виписали відповідні норми закону, авторами якого були Віктор Янукович і Олександр Лавринович, - нагадав політик.- На сьогодні документ пройшов усі необхідні етапи для ухвалення, в тому числі має висновок Конституційного Суду України».

Законопроект виписаний таким чином, щоб у разі вчинення злочинів до народних депутатів застосовувалися б ті самі норми, що й до звичайних громадян. Але він залишає певний захист депутату - проти нього можна порушити кримінальну справу, провести розслідування, але коли справу необхідно буде передати в суд, потрібен буде дозвіл Верховної Ради.

За його словами, подібна норма існує в багатьох європейських державах, і тут нічого нового не було придумано. «Але, незважаючи на це, дуже багато депутатів не хочуть, щоб цей законопроект був ухвалений. І нам доводиться кожен пленарний тиждень піднімати це питання, пропонуючи включити до порядку денного розгляд закону про зняття депутатської недоторканості», - повідомив О. Єфремов.

Голова фракції Партії регіонів у Верховній Раді також звернув увагу на те, що багато депутатів, зустрічаючись зі своїми виборцями, заявляють про те, що вони обов'язково голосуватимуть за зняття недоторканості. «Але коли це питання виноситься на розгляд в сесійну залу, усі хочуть і людей не обдурити, і себе не покарати», - додав він.

Парламентар підкреслив, що фракція Партії регіонів і далі наполягатиме на розгляді законопроекту про зняття депутатської недоторканості. «Для його прийняття потрібно ще два голосування. Під час першого голосування необхідно набрати на підтримку 226 голосів, а в другому - 300 голосів. Як мені бачиться - набрати 226 голосів буде неважко, а ось при другому голосуванні, де потрібно буде набрати 300 голосів, можуть виникнути певні проблеми. У будь-якому випадку, або до кінця цієї сесії, або на початку наступної ми повинні будемо пройти і одну, і другу процедури голосування. І по голосуванню в залі буде ясно, хто з депутатів дійсно виступає за зняття недоторканості, а хто лише говорить про це на різних мітингах», - розповів нардеп.

Також Олександр Сергійович вважає, що запропонований для розгляду в парламенті Закон «Про принципи державної мовної політики», який слід прийняти, сприятиме розвитку як державної мови, так і мов усіх меншин, що проживають в Україні.
«
Сьогодні було б непогано ухвалити законопроект, що дозволив би згодом нашим громадянам розмовляти на декількох мовах, приміром, на англійській, яка прийнята у всьому світі, українській, яка є державною, і рідній для багатьох жителів України - російській», - відзначив О. Єфремов. За твердженням політика, таким чином, через 15 років на державну службу прийдуть люди, які володітимуть відразу декількома мовами.

«Чим більше мов знають громадяни країни, тим краще для держави», - підсумував він.

Тему мовної політики продовжив народний депутат України, заступник Голови парламентської фракції Партії регіонів Вадим Колесніченко.
Нардеп звернув увагу на те, що при розробці законопроекту про основи державної мовної політики за основу був узятий проект О. Єфремова. «Тому що в законі були закладені базові принципи інтеграції усіх мовних груп в загальне поле українського законодавства. І вимоги ОБСЄ і Ради Европи - про інтеграцію національних меншин в загальний організм будь-якої держави. Тобто не асиміляція - насильницьке примушування до зміни своєї мови, національності і релігії, - а інтеграція. Коли людина зберігає свою ідентичність, і в той же час гармонійно вписується в загальне тіло державної політики», - підкреслив він.

Вадим Колесніченко також повідомив, що при розробці цього законопроекту були зроблені серйозні поправки, узяті за основу усі зауваження Венеціанської комісії і від неї отримано позитивний висновок. «7 лютого нинішнього року законопроект внесений до порядку денного для розгляду на цій сесії Верховної Ради. За цей час ми отримали 18 науково-експертних заключень різних вишів країни позитивного характеру», - додав депутат.

Він акцентував увагу і на тому, що законопроект повною мірою відповідає Європейській хартії регіональних мов або мов меншин. «Він забезпечує використання регіональних мов. Адже Україна узяла зобов'язання захищати право на використання регіональних мов ще 12 років тому, але і досі нічого для цього не зробила», - відзначив політик.

За його словами, законопроект забезпечує використання регіональних мов в місцях компактного проживання людей, для яких недержавна мова є рідною. «А таких мов у рамках цього законопроекту у нас 16. Тому що ми додали ще 3 мови, які були рекомендовані Венеціанською комісією», - пояснив Вадим Колесніченко.

Законопроект передбачає: якщо понад 10% населення окремого регіону розмовляє мовою, відмінною від державної, то місцева влада даного регіону може дозволити використовувати у документообігу цю мову. «Заяви про надання привілеїв російській мові - спекуляції. У законі говориться про всі мови, які поширені в усіх регіонах нашої держави. При цьому для української жодних утисків немає. Українська мова - єдина державна мова», - наголосив заступник Голови фракції Партії регіонів .

«Питання мови - це питання прав людини. А ми будуємо правову демократичну державу», - резюмував він.

Підсумовуючи зустріч Олександр Єфремов підкреслив, що немає альтернативи курсу реформ: «Не мінятися ми не можемо, але і коли ми змінюємося, виникають негативні чинники, які треба пережити. Чи стане краще, я не сумніваюся, але цей час реформ треба пережити. Нам було б простіше нічого не робити і просто базікати про реформи. І ми б пережили. Але ми ж розуміємо, що при старому законодавстві ефективно жити не зможемо. Всі пострадянські країни вже в 2009 році повністю завершили процес зміни старого радянського законодавства, а ми - ще ні. Ми свідомо пішли на проведення реформ. Але наші опоненти розуміють: якщо ми проведемо реформи, то через 2 роки Україна буде іншою, вона буде кращою. А їм цього не треба. Наші колеги за кордоном теж цього не хочуть. І починається страшна протидія. Наприклад, по земельній реформі, Трудовому кодексу. Раніше ніхто цим не займався, але критикують, не читаючи».

О. Конашевич, інтернет-видання «Житомирський Меркурій»

Повернутися