Скандали > Бердичівський мер може стати наступним політичним в'язнем?

Бердичівський мер може стати наступним політичним в'язнем?


17-08-2011, 16:22.
Увага всієї України прикута до судового процесу над лідером політичної партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко. Це обговорюють на сторінках газет, в інтернеті і на базарі. Суть звинувачень незрозуміла майже нікому, цікаво лише одне – посадять чи не посадять.

ЗМІ сьогодні зосередились на розповіді про одне звинувачення – укладення газових угод з Росією. Про куплені автомобілі для медицини, вакцини, та інше поки що не згадується. Хоча невідомо ще скільки «в рукавах» у так званого судді «краплених» карт і придуманих «козирів».

Найбільш «продвинуті» коментатори цього судилища в інтернеті звертають увагу, що за укладення угод може бути політична відповідальність, економічна, але аж ніяк не кримінальна. Адже, слідуючи логіці замовників процесу, будь-який економічний прорахунок будь-якого керівника, внаслідок якого виникли збитки (або недоотримані прибутки) можна вважати кримінальним.

Візьмемо, наприклад, бердичівського міського голову:

Якби в 2002-2004 роках він не виступав за заборону індивідуального опалення усіма способами, а розпочав би так, як керівники деяких сусідніх міст, закриття комунальних котелень і перехід на індивідуальне опалення, то на сьогодні загальне споживання газу містом зменшилось би на 20%, в оселях завжди було тепло і гаряча вода (значно дешевші ніж комунальні), і не було б боргу близько 30 мільйонів гривень.

Якби трохи пізніше він не прийняв рішення про будівництво фільтрувальної станції для очистки річкової води (на будівництво якої за сім останніх років витрачено майже 20 мільйонів гривень, і ще передбачається витратити не менше 10 мільйонів невідомо за скільки років), а вирішив реконструйовувати та добудовувати мережу артезіанських свердловин (можливо, з залученням приватних інвестицій), то якісна вода для бердичівлян коштувала б на порядок дешевше. Чи буде якісною вода після завершення будівництва грандіозного (по місцевим міркам) довгобуду – велике питання, адже наша Гнилоп’ять повноводнішою і менш засміченою нe стала.

Якби сьогодні вкласти 3,5 мільйона гривень у капітальний ремонт нині діючих очисних споруд збанкрутілого колись шкіроб’єднання, то проблема очистки міських стоків була б вирішена на кілька десятиліть. Але сьогодні мер прийняв рішення будувати свої, міські, комунальні очисні споруди, лише перша черга яких по кошторису сьогоднішнього дня сягає 27 мільйонів гривень. Разом з другою чергою та інфляцією ця сума легко може досягнути позначки 50 мільйонів.

Отже, якщо б знайшовся хтось (на високій посаді та з кримінальним минулим), хто має зуб на мера «найкращого міста на землі», то інкримінувати лише за перераховані прорахунки можна збиток у сотню мільйонів, а якщо ще гарно покопатись, то й на другу б вистачило. Знову ж таки, повторююсь, користуючись логікою замовників суду над Тимошенко.

В якості висновку хотілося б дати пораду мерам всіх українських міст та тисячам інших чиновників, які завтра можуть дуже просто і швидко опинитись на місці опального політика, подати свій хоча б невеличкий сигнал по «нервовим мережам» непотоплюваної української бюрократії щодо зменшення обертів мстивої інквізиції. Історія вже не раз давала приводи впевнитись, хто розкручує маховик реакції, той від нього і загине.

Олександр Доманський, РІО Бердичів

Повернутися