Юридичні документи – це сфера, де точність – святе. Тут кожне слово важить більше, ніж золото на вагу, бо один невдалий термін може зіпсувати угоду, затримати візу або викликати плутанину в суді. Особливо, коли йдеться про переклад з мовної пари, де граматика, правова система та формулювання мають свої нюанси. Бюро перекладів Київ обирають не просто так – тут шукають тих, хто не зіпсує податкову декларацію випадковою омонімією.
Особливості юридичної мови
Правовий текст не про те, щоб було красиво. Він про те, щоб було зрозуміло. Із першого разу. Без двозначностей. Мова тут:
- формалізована;
- структурована;
- подекуди навіть жорстка.
Перекладач повинен знати не тільки, що значить слово, а й у якому контексті його допустимо використовувати.
Складність термінології
Інша складність – відсутність прямих відповідників. Наприклад, деякі терміни українського законодавства не мають точного аналогу в румунському праві, і навпаки. Тож переклад юридичних документів – це не гра в кальку, а пошук максимально точного еквівалента, який відповідає суті, а не буквальному значенню.

Формальності мають значення
Документи юридичного характеру часто мають чітку структуру, усталені звороти, шаблонні фрази. Вони мають бути збережені. Інакше нотаріус, суддя чи чиновник може не впізнати знайому формулу й засумніватися в її достовірності.
Окремо варто згадати про форматування. Юридичний переклад – це не лише зміст, а й форма. Правильне відображення номерів, дат, назв установ, печаток, підписів – усе це впливає на офіційний статус перекладу. І якщо документ планується для подання в офіційні органи, переклад має бути виконаний відповідно до вимог певної країни.
Що врахувати при роботі з румунською
Переклад на румунську має свої нюанси. Передусім – граматика. Румунська мова тяжіє до латинських конструкцій, використовує відмінкову систему, іноді складну для точного відтворення українських юридичних конструкцій. Крім того, назви органів влади, реєстрів або посад потрібно не лише перекладати, а й адаптувати. Наприклад, слово “виконавча служба” не має прямого відповідника, тому варто зазначити функцію або орган, відповідно до румунського права.
Важливим моментом є також ідентифікація особи. У документах, що підлягають перекладу, часто трапляються:
- ПІБ;
- адреси;
- паспортні дані.
Усе це перекладається або транслітерується строго за нормами. Тут помилка може вартувати відмови в офіційному визнанні документу.

Переклад – це ще не кінець
Один із поширених запитів – переклад з нотаріальним засвідченням або апостилем. Для цього переклад повинен бути виконаний фахівцем, зареєстрованим у певному реєстрі, і оформлений згідно з чинним законодавством. Не можна просто роздрукувати переклад на домашньому принтері й поставити підпис – такий документ не матиме жодної юридичної сили. Особливо при поданні за кордон.
Також варто враховувати різницю у вимогах румунських установ. Те, що приймає український суд чи консульство, може не пройти перевірку в Румунії – і тоді доведеться все переробляти. Саме тому багато хто звертається до фахівців, які знайомі з обома системами.
Юридичний переклад – це ремесло з чіткими правилами. Тут немає місця для фантазії, “авторського стилю” або довільних тлумачень. Це справа для людей, які не лякаються багатоскладових речень, дрібного шрифту й неспішної вичитки. А ще для тих, хто знає: один зайвий апостроф – і віза зависає на місяць. У таких ситуаціях краще не ризикувати – документи люблять точність, а румунська – особливий підхід.