Коли стоїть вибір між швидкістю та глибиною деталізації, ці методи доповнюють одне одного: КТ‑ангіографія швидко показує оклюзії, стенози, аневризми та кальцинати з високою просторовою роздільною здатністю, тоді як МР‑ангіографія працює без променевого навантаження, краще «бачить» м’якотканинні деталі та венозну систему. КТ‑ангіографія судин головного мозку в Діагностичному центрі RADI, який працює в Києві, використовується у клінічних сценаріях, де потрібна оперативна відповідь і чітка візуалізація судин.
1. Гострий неврологічний дефіцит (підозра на ішемічний інсульт)
Коли рахунок іде на хвилини, потрібен метод, що бачить великий тромб і колатералі так само швидко, як приходить бригада інсультної команди. КТ‑ангіографія в парі з нативною КТ дає відповідь, чи є оклюзія, де саме вона розташована і чи можна розраховувати на тромбектомію. МР‑ангіографія доречна пізніше, якщо треба оцінити зони ішемії глибше і без опромінення.
2. «Громоподібний» головний біль (ризик субарахноїдального крововиливу)
Коли у фокусі — аневризма і можливий вазоспазм, цінна швидкість і геометрія шийки та купола. КТ‑ангіографія швидко вимірює критичні параметри та допомагає вирішити питання тактики, а під час подальшого спостереження за невеликими аневризмами можна переходити на МР‑ангіографію, щоб уникати променевого навантаження.
3. Виражений атеросклероз і стенози внутрішньочерепних/шийних артерій
Коли потрібно побачити та просвіт, і кальцифікацію бляшки, тонка «оптика» КТ працює краще. КТ‑ангіографія точніше показує ступінь звуження та допомагає планувати втручання, тоді як МР‑ангіографія зручна для регулярного моніторингу, коли важливо обмежити кумулятивну дозу і додати оцінку «м’якої» бляшки у складі МР‑протоколу.
4. Підозра на дисекцію (розшарування) сонних або хребтових артерій
Коли потрібно побачити саму стінку судини й внутрішньостінкову гематому, у пріоритеті послідовності з «приглушеною» кров’ю. МР‑ангіографія з високою роздільною здатністю стінки дає потрібну картину, тоді як КТ‑ангіографія доцільна, якщо потрібне швидке підтвердження флапа чи стенозу і немає часу чекати на МР.
5. Венозні синуси та «незрозумілий» головний біль
Коли під підозрою тромбоз венозних синусів, важлива чутливість до повільного потоку і можливість обійтися без опромінення. МР‑венографія/МР‑ангіографія зазвичай перша в списку, тоді як КТ‑венографія виручає в ургентних умовах або при протипоказаннях до МР (наприклад, з імплантами).
6. Артеріо‑венозні мальформації та фістули
Коли завдання — намітити «карту» живильних гілок і дренажних вен перед ендоваскулярною ангіографією, КТ‑ангіографія швидко дає потрібний макет. Далі МР‑ангіографія допомагає розібратися з тканинами навколо мальформації й оцінити супутні зміни без додаткового опромінення.
7. Повторні дослідження, вагітність, протипоказання до йоду
Коли на перший план виходить безпека і можливість повторювати обстеження, працюють безконтрастні МР‑техніки TOF або МР із гадолінієм (за відсутності протипоказань). КТ‑ангіографія має сенс, якщо клінічне питання потребує саме її сильних сторін — деталізації кальцифікатів, кісткових орієнтирів або дуже швидкого результату.
Як прийняти рішення за хвилину
У гострих сценаріях важлива не стільки «ідеальна» методика, скільки швидка відповідь на конкретне клінічне запитання. Якщо потрібно негайно побачити оклюзію чи критичний стеноз, працює КТ‑ангіографія: вона швидко візуалізує просвіт судини, тромб і колатералі, що дає можливість одразу планувати тромбектомію або інші дії.
Коли ж стоїть завдання стежити за пацієнтом у динаміці без променевого навантаження або розібратися в деталях стінки судини та венозної системи, логічніша МР‑ангіографія — безпечна для повторів і інформативна у «непоспішних» сценаріях. Якщо готується втручання, часто стартують із КТ‑ангіографії як із «дорожньої карти» для хірурга чи ендоваскулярного спеціаліста, а нюанси уточнюють інвазивною ангіографією чи МР‑протоколами.
Коли є сумніви, допомагає формула: одне чітке запитання — один правильний метод. Сформулюйте його прямо: «чи є оклюзія в М1?», «який діаметр шийки аневризми?», «який відсоток стенозу?» — і вибір стає очевидним.
Підготовка без зайвих нервів
Підготовка — це про прогнозованість і безпеку, а не про «складні правила». Для КТ‑ангіографії заздалегідь перевіряють функцію нирок, уточнюють алергологічний анамнез на йодовмісні контрасти та радять адекватну гідратацію — так знижується ризик ускладнень і покращується якість зображення.
Для МР‑ангіографії ключове — сумісність імплантів і відсутність металевих фрагментів у тілі; якщо є клаустрофобія, завчасно обговоріть варіанти: від відкритих систем до простих заспокійливих протоколів.
І незалежно від обраного методу завжди беріть із собою попередні знімки та висновки: це економить час на інтерпретацію, дозволяє порівнювати результати «до/після» та часто допомагає уникнути зайвих повторних досліджень.
