Слово кеш’ю добре знайоме більшості людей, адже ці горіхи є популярним інгредієнтом у десертах, салатах та соусах. Проте при письмі виникає чимало сумнівів: як правильно ставити апостроф, куди падає наголос і чи належить слово до певного роду. Такі нюанси роблять правопис цікавим для розгляду, особливо тому, що мова йде про іншомовне запозичення.
Значення та походження
Назва кеш’ю прийшла в українську з англійської мови, де вживається форма cashew. Слово закріпилося у словниках як позначення горіхів, що виростають на деревах в Америці та Азії. Тобто, кеш’ю це насамперед харчовий продукт, який увійшов у побутову лексику без змін у написанні. Саме запозичене походження пояснює наявність апострофа та неможливість відмінювання слова.
Особливість роду
Оскільки кеш’ю є невідмінюваним словом, мовознавці визначили його як іменник середнього роду. Цей вибір логічний, адже більшість невідмінюваних іншомовних назв в українській мові теж належать до середнього роду.
Таким чином, коли мова заходить про кеш'ю рід іменника, варто вживати форми на кшталт: "смачне кеш'ю", "свіже кеш'ю", "корисне кеш'ю". Це допомагає уникнути граматичних помилок і правильно поєднувати слово з прикметниками.
Приклади вживання у реченнях
Щоб показати, як виглядає правильне використання, зручно звернутися до таблиці.
| Форма слова | Приклад у реченні | Пояснення |
|---|---|---|
| кеш’ю | Вона придбала свіже кеш’ю. | Невідмінюваний іменник середнього роду |
| кеш’ю | Діти смакували кеш’ю. | Залишається незмінним у будь-якій ролі |
| кеш’ю | У салат додали кеш’ю. | Узгодження з прикметником середнього роду |
Така закономірність показує, що в мові закріпилася стабільна форма без варіантів.
Наголос у слові
Найчастіше люди помиляються саме у вимові. Правильним є варіант із наголосом на останньому складі: кеш’ю́. Це правило узгоджується з тим, як звучить слово в англійській мові, а також відповідає загальній закономірності для запозичень на зразок “меню́” чи “інтерв’ю́”. Таким чином, говорячи про кеш’ю наголос, слід пам’ятати, що саме кінцева частина слова є сильною.
Схожі запозичення з наголосом на кінці
- меню́;
- інтерв’ю́;
- резюме́;
- парео́;
- рагу́.
Ці приклади допомагають краще запам’ятати й уникати зміщення наголосу.
Варіанти написання
Час від часу можна зустріти форму “кешью” без апострофа. Однак такий варіант не відповідає чинним мовним нормам. Усі словники подають лише форму з апострофом, і саме вона вважається правильною. Тому відповідь на дилему кешью чи кеш’ю однозначна: потрібно використовувати апостроф.
Поширені помилки у правописі
У практиці трапляються кілька типових порушень:
- пропуск апострофа;
- хибний наголос;
- спроба відмінювати слово;
- узгодження з чоловічим родом;
- калька з російської мови;
- скорочення у побутовому мовленні.
Знаючи ці неточності, легше уникати помилок у власних текстах і мовленні.
Узагальнені правила
Розглядаючи кеш’ю правопис, слід пам’ятати кілька ключових моментів. По-перше, слово невідмінюване, тому його форма не змінюється ні в однині, ні в множині. По-друге, належить до середнього роду, що впливає на узгодження з прикметниками. По-третє, наголос завжди стоїть на останньому складі. І найголовніше – апостроф у слові є обов’язковим. Усе це підтверджується словниками й довідниками, де окремо наголошується на правильному написанні.
Слово “кеш’ю” має чітко визначені граматичні й орфографічні норми, які закріплені у словниках. Його правильне вживання допомагає уникати плутанини й підтримувати єдність мовної культури.
